РОЗДІЛ VII. АДВОКАТ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Боржник протягом 10 днів з дня отримання копії судового наказу має право подати заяву про його скасування. Заява подається у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити певні реквізити, зазначені у коментованій статті. До них належать:

1) найменування суду, в який подається заява;

2) ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

3) наказ, що оспорюється;

4) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;

5) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;

6) перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.

До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

Заява має місти дату її подання. До неналежно оформленої заяви застосовуються норми ст. 121 ЦПК.

Ст. 105-1 ЦПК визначає порядок розгляду заяви про скасування судового наказу.

Якщо заява подана після закінчення 10-денного строку, то вона залишається без розгляду, якщо суд не задовольнить заяву про поновлення строку. Якщо строк поновлено, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити і питання про зупинення виконання наказу. Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:

1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;

2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;

3) змінити судовий наказ.

Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.

Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Судовий наказ набирає чинності за умов, передбачених ст. 106 ЦПК. У цьому випадку суд видає його для пред'явлення до виконання. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК судовий наказ про присудження працівникові виплати заробітної плати не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню. Суд, видаючи судовий наказ, може допустити негайне його виконання й у разі стягнення всієї суми боргу заробітної плати (ч. 2 ст. 367 ЦПК)[5].

Якщо суд за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу змінив судовий наказ або залишив заяву про скасування наказу без задоволення, то такий судовий наказ набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судовий наказ чи змінений судовий наказ, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом. До внесення змін згідно із Законом № 2543-VI від 07.07.2010 судовий наказ не міг бути оскаржений в апеляційному порядку. Тепер таке право передбачено. З поданням апеляційної скарги слід керуватися нормами, які встановлюють порядок оскарження судового рішення (зокрема ст. 294-300 ЦПК).