Розділ 34. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення

- надавати послуги з використання майна особистого селянського господарства;

- отримувати дорадчі послуги;

- брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм;

- об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України;

- проводити в установленому законом порядку зовнішньоекономічну діяльність.

Відповідно до статей 91, 96 ЗК України власники та користувачі земельних ділянок зобов'язані:

а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Обираючи земельну ділянку того чи іншого цільового призначення необхідно також враховувати, окрім загальних, ще конкретні обов'язки, які повинен нести власник чи користувач земельної ділянки, виходячи із цільового призначення земельної ділянки.

Зокрема використання земельної ділянки для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" передбачає, що валовий дохід за попередній звітний (податковий) рік фізичної або юридичної особи незалежно від форми власності та господарювання має перевищувати 75 відсотків загальної суми валового доходу від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, за наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень тощо) та/або поголів'я сільськогосподарських тварин у власності, користуванні, в тому числі й на умовах оренди. Це обмеження не поширюється на осіб, які ведуть особисте селянське господарство.

Вищевикладене свідчить про особливе значення земель сільськогосподарського призначення для людини та держави, що і обумовлює особливий правовий режим їх використання.