1) подання клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної або комунальної власності до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації особою, яка зацікавлена в одержанні такої земельної ділянки у користування. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, посвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки);
2) компетентний орган в місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку;
3) замовлення юридичною особою у суб'єкта, який має ліцензію на проведення робіт із землеустрою, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
4) подання розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою;
5) надання Комісією протягом трьох тижнів із дня одержання проекту відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свого висновку щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику в цей же строк. Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
6) у випадках, визначених ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17 червня 2004 р., зацікавлена особа має отримати висновок державної експертизи;
7) подання зацікавленою особою заяви про надання земельної ділянки в постійне користування та проекту відведення до компетентного органу, яким можуть бути суб'єкти, визначені у частинах 7-9 ст. 123, ст. 122 ЗК України;
8) розгляд компетентним органом погодженого проекту та прийняття рішення про:
- затвердження проекту відведення земельної ділянки;
- надання земельної ділянки зацікавленій особі у постійне користування з визначенням категорії земель та вимог щодо її використання, затвердження умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, встановлення обгрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки;
9) виготовлення та отримання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.
Виготовлення державних актів у всіх випадках приватизації земельних ділянок та набуття земельних ділянок у постійне користування відбувається відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему віл 4 травня 1999 р. № 43, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за № 354/3647 з урахуванням вимог Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему від 22 червня 2009 р. № 325, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2009 р. за № 735/16751.
Набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення на умовах оренди
Процедура регламентується ст. 124 ЗК України, Законом України "Про оренду землі".
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Юридичні особи набувають право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному ст. 123 ЗК України, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у випадках, визначених частинами 2,3 ст. 134 ЗК України.
До таких випадків відносяться:
- належність на праві власності юридичній особі, у якої відсутні акції (частки, паї), що належать державі, об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці (крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди);
- відведення земельної ділянки для городництва, сінокосіння та випасання худоби на умовах оренди громадянами України (ч. З ст. 134 ЗК України);
- відведення земельної ділянки на умовах оренди юридичними особами для розміщення Інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції (ч. З ст. 134 ЗК України).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аграрне право України» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 34. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення“ на сторінці 5. Приємного читання.