Розділ 19. Правове регулювання рослинництва

Врегульовує відносини з карантинного захисту рослин Закон України "Про карантин рослин" від 30 червня 1993 р. (у редакції Закону від 19 січня 2006 р. № 3369-1V). Карантином є утримання об'єктів регулювання у визначених місцях для проведення їх моніторингу або подальшого інспектування, фітосанітарної експертизи та обробки. При цьому фітосанітарною експертизою є перевірка та аналіз об'єктів регулювання в лабораторних умовах на предмет наявності або відсутності регульованих шкідливих організмів, а інспектуванням - візуальна перевірка об'єктів регулювання для визначення наявності регульованих шкідливих організмів та/або відповідності фітосанітарним правилам. До шкідливих організмів належать будь-який вид, штам або біотип рослин, тварин, патогенний агент, шкідливий для рослин чи продуктів рослинного походження, у тому числі комахи, кліщі, грибки, бактерії, віруси, нематоди та бур'яни.

Державне управління у сфері карантину рослин здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством аграрної політики України, органами Державної служби з карантину рослин України, яка діє на основі Положення, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 8 травня 2007 р. № 310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 травня 2007 р. за № 532/13799.

У разі виявлення карантинних організмів на території України запроваджується карантинний режим як особливий правовий режим, що передбачає систему фітосанітарних заходів, які здійснюються у карантинній зоні з метою локалізації та ліквідації карантинних організмів. Карантинним є вид шкідливого організму, який у разі занесення або обмеженого поширення на території України може завдати значної шкоди рослинам і рослинним продуктам. При цьому фітосанітарними є будь-які заходи, включаючи усі нормативно-правові вимоги, фітосанітарні правила та процедури, що є обов'язковими для виконання органами державної влади та особами.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про карантин рослин" карантинний режим запроваджується: у межах декількох областей Кабінетом Міністрів України за поданням Головного державного інспектора з карантину рослин України; на території Автономної Республіки Крим, областей, декількох районів, району, населеного пункту чи території окремого господарства - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією за поданням відповідно головних державних інспекторів з карантину рослин чи державних інспекторів з карантину рослин. Карантинний режим запроваджується протягом доби з моменту виявлення карантинного організму. Орган, що приймає рішення про запровадження або скасування карантинного режиму, протягом доби повідомляє осіб, що розташовані, перебувають або проживають у регульованій зоні.

Процедура виявлення карантинних шкідників та подальшого поводження з ними врегульована нормативно і здійснюється відповідно до

Порядку проведення огляду, обстеження, аналізу, фумігації (знезараження) та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об'єктів регулювання у сфері карантину рослин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 705. Огляд об'єктів регулювання передбачає проведення інспектування, під час якого здійснюється відбір зразків для проведення фітосанітарної експертизи. Обстеженням є збір та реєстрація даних огляду, моніторингу та інших процедур, пов'язаних з визначенням наявності або відсутності інспектування - візуальна перевірка об'єктів регулювання для визначення наявності регульованих шкідливих організмів та відповідності фітосанітарним правилам. Нарешті, інспектування - це візуальна перевірка об'єктів регулювання для визначення наявності регульованих шкідливих організмів та відповідності фітосанітарним правилам.

З метою визначення фітосанітарного стану об'єктів регулювання державні інспектори з карантину рослин проводять систематичні обстеження земель сільськогосподарського призначення, пунктів карантину рослин та прилеглої до них території (трикілометрової зони}, місць обігу об'єктів регулювання. Обстеження проводиться державним інспектором з карантину рослин у період вегетації культурних рослин з такою періодичністю: 1) кожного півріччя - на місці виробництва або виробничій ділянці, на яких офіційно встановлено та підтримується статус вільних від регульованих шкідливих організмів; 2) щороку - у суб'єктів господарювання, які вирощують елітне насіння і садивний (посадковий) матеріал, на державних сортодослідних станціях, у плодорозсадниках, інтродукційно-карантинних розсадниках і карантинних оранжереях ботанічних садів, а також на територіях, де запроваджено карантинний режим; 3) один раз на два роки - у суб'єктів господарювання, що здійснюють виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, на землях осіб, де не виявлено карантинних організмів, та на прилеглих до них територіях. Результати обстеження оформлюються актом.

Висновок фітосанітарної експертизи надається за результатами аналізу щодо наявності шкідливих організмів протягом трьох днів із дня подання зразка об'єкта регулювання на аналіз, а щодо саджанців, живців, квіткових цибулин, бульб - наступного дня. У разі проведення складного аналізу (мікологічного, бактеріологічного, вірусологічного, гельмінтологічного) висновок про результати фітосанітарної експертизи надається протягом 30 днів із дня подання зразка об'єкта регулювання на аналіз. На підставі результатів фітосанітарної експертизи кожного зразка об'єкта регулювання і оцінки виявлених шкідливих організмів державний інспектор з карантину рослин визначає фітосанітарний стан партії об'єктів регулювання та приймає рішення про застосування фітосанітарних заходів. Заражені шкідливими організмами об'єкти регулювання, що вивозяться за межі митної території України або карантинної зони, підлягають обробці або фумігації (знезараженню).

Карантинні організми можуть перетинати митний кордон України як безпосередньо, так і перебуваючи серед так званих підкарантинних об'єктів. Підкарантинними є матеріали та об'єкти, які можуть сприяти поширенню або за допомогою яких можуть поширюватися карантинні організми. Перелік підкарантинних об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 705. По-суті, носієм карантинних організмів, тобто підкарантинним об'єктом, може бути будь-яка продукція рослинництва, зокрема зернові культури, овочі, фрукти, саджанці тощо. У разі виявлення карантинних організмів зазначені об'єкти підлягають знезараженню (фумігації), тобто обробці хімічними речовинами, які знаходяться у газоподібному і рідкому стані, підкарантинних матеріалів, транспортних засобів з метою знищення карантинних організмів.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про карантин рослин", а також п. 67 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" проведення знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів підлягає ліцензуванню. Згідно із п. 1 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698, органом ліцензування визначено Мінагрополітики України. Для одержання ліцензії необхідно виконати організаційні, кваліфікаційні та технологічні вимоги, висунуті Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з проведення знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів, які перемішуються через державний кордон України та карантинні зони, затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики, та підприємництва, Мінагрополітики України від 4 листопада 2004 р. № 129/402, зареєстрованими в Міністерстві, юстиції України 17 грудня 2004 р. за № 1597/10196. Пропозиції щодо надання ліцензій конкретним суб'єктам виносить спеціальна ліцензійна комісія, що діє на підставі Положення, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 30 грудня 2004 р. № 489.

Загальні засади процедури проведення фумігації (знезараження) встановлює відповідний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 705. Поряд із цим існують акти, що врегульовують процедуру фумігації окремих культур, наприклад Інструкція із знезараження плодів цитрусових від середземноморської плодової мухи методом рефрижерації, затверджена наказом Головної державної інспекції з карантину рослин України від 18 березня 2003 р. № 40, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2003 р. за №250/7571.

Важливе значення у боротьбі з карантинними організмами відіграє фітосанітарний контроль за переміщенням рослинницької продукції як із-за кордону, так і всередині країни. Правовою основою такого контролю є Правила перевезення вантажів, які підлягають фітосанітарному контролю, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 873/5094, а також Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України 23 липня 2005 р. № 414, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 29 вересня 2005 р. за № 1121/11401.

7. Правові аспекти вирощування наркотичних рослин

Аналіз статистичних даних, проведений Верховним Судом України у "Практиці розгляду судами справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів", свідчить, що в Україні на вересень 2007 р. нараховувалося майже 500 тис. осіб, які регулярно вживають наркотичні засоби, із них понад 5 тис. наркозалежних - неповнолітні. Найбільшу кількість наркозалежних зареєстровано у південних областях України. У 2007 р. на розгляді судів першої інстанції перебувало 43,4 тис. кримінальних справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що на 0,8% більше, ніж у 2006 р.

У сільському господарстві України вирощується досить доступна для споживачів наркосировина - мак снотворний і коноплі, з яких виготовляють наркотичні засоби. Найбільш поширене незаконне вирощування маку снотворного має місце в західних, а конопель - у південних областях. Такий стан висуває об'єктивну необхідність встановлення особливого режиму виробництва продукції рослинного походження, що містить наркотичні речовини;

Правовий режим виробництва і обігу наркотичних засобів і речовин в Україні встановлено на законодавчому рівні Законом України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини І прекурсори" від 22 грудня 2006 р. При цьому наркотичні засоби визначаються як речовини природні чи синтетичні, препарати, рослини, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. за № 770 (далі - Перелік). Прекурсорами є речовини, які використовуються для виробництва і виготовлення наркотичних засобів.

Відповідно до п. 23 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 р. діяльність, пов'язана з культивуванням та використанням чи реалізацією рослин, включених до Таблиці І Переліку, підлягає ліцензуванню. Згідно зі списком № 3 таблиці І зазначеного Переліку такими рослинами, що містять наркотичні речовини, є "мак опійний, снотворний" (у тому числі олійний та інші, що містять опій) та "коноплі" будь-якого виду. При цьому культивування рослин виду мак снотворний для виробництва насіння допускається лише за умови використання насіння, зібраного із сортів рослин, у висушеній соломі яких вміст морфіну не перевищував 0,15 відсотка. Щодо коноплі існує вимога, щоб вміст тетрагідроканнабінолу не перевищував 0,15 відсотка.

У п. 25-1 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698, функції ліцензування такої діяльності покладено на Комітет з контролю за наркотиками, який діє на основі відповідного Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2003 р. № 1446.

Порядок ліцензування діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1387. Цей нормативно-правовий акт містить ряд положень, зокрема щодо переліку документів, необхідних для ліцензування, підстав для прийняття рішення про відмову у видачі та анулювання ліцензії, порядку переоформлення ліцензії, видачі дубліката тощо.

Загальною вимогою є відповідність суб'єкта ліцензування організаційним, кваліфікаційним, технологічним та іншим умовам, встановленим Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуску, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства охорони здоров'я України від 20 лютого 2001 р. № 39/66, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 13 березня 2001 р. за № 224/5415.