Розділ 19. Правове регулювання рослинництва

Нещодавно набув чинності ще один реєстр сортів рослин - Державний реєстр генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі, введений Порядком державної реєстрації генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі, затвердженим постановою Кабінету Міністри) України від 23 липня 2009 р. № 808. Через новизну цього реєстру процедура його ведення є ще не досить відпрацьованою. Обов'язок його ведення покладено безпосередньо на Мінагрополітики України. Права на новостворений сорт набуваються в Україні шляхом подання до Держсортслужби заявки, експертизи заявки та державної реєстрації прав. Правила складання та подання заявки на сорт рослин затверджені наказом Мінагрополітики від 26 квітня 2007 р. № 287 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 р. за № 553/13820.

Складання, подання і супроводження заявки можуть здійснюватися заінтересованою особою як особисто, так і за допомогою фахівців-посередників відповідно до Положення про представників з питань інтелектуальної власності на сорти рослин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1183. Представник надає фізичним і юридичним особам, які він представляє, допомогу та послуги, пов'язані з охороною прав на сорти рослин, представляє інтереси зазначених осіб в органах виконавчої влади, судах, банках, а також у відносинах з іншими фізичними і юридичними особами.

Державна реєстрація сорту можлива лише після проведення відповідних формальної і кваліфікаційної експертиз у експертному закладі, вимоги до якого висуває Порядок визначення уповноваженого закладу експертизи сортів рослин, затверджений наказом Державної служби з охорони прав на сорти рослин 20 червня 2003 р. № 159, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7 липня 2003 р. за №553/7804.

Формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) - це експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об'єкта до сортів рослин і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам. Формальна експертиза здійснювалася раніше на основі Правил проведення формальної експертизи документів заявки на сорт, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 13 грудня 2002 р. № 391, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за № 1025/7313. У зв'язку з прийняттям Закону України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин" від 2 серпня 2006 р. та набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" від 2 листопада 2006 р. зазначені Правила втратили чинність на підставі наказу Мінагрополітики України від 28 квітня 2007р. № 300, зареєстрованого в Мін'юсті України 17 травня 2007 р. за № 517/13784.

На жаль, нові Правила формальної експертизи на сьогодні так і не розроблені. Формальна експертиза здійснюється сьогодні на підставі

Керівництва з проведення формальної експертизи документів заявки на сорт, затверджених наказом Держсортслужби від 3 вересня 2007 р. №341. Цей документ, що зачіпає права й законні інтереси громадян, немає державної реєстрації, здійснюваної органами Мін'юсту України відповідно до вимог, висунутих Указом Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 3 жовтня 1992 р. та постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. за № 731.

Заявка на сорт рослин - це сукупність документів, необхідних для реєстрації сорту і отримання охоронних документів, що посвідчують права на сорт. Форма заяви має 11 розділів, окремі з яких містять пункти. У процесі проведення формальної експертизи визначається відповідність формальних ознак заявки на сорт рослин вимогам, встановленим патентно-селекційним законодавством. За своєю сутністю формальна експертиза - це експертиза документів, з яких складаються заявки.

Після закінчення Держсортслужбою формальної експертизи документи заявки на сорт передаються до Українського інституту експертизи сортів рослин для проведення кваліфікаційної експертизи. Інститут установлює новизну сорту, проводить експертизу назви сорту відповідно до Положення про експертизу назв сортів рослин, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 23 червня 2003 р. № 188, зареєстрованого в Мін'юсті України 10 липня 2003 р. за № 574/7895. Подані заявником документи заявки, а саме: опис сорту та показники для визначення придатності сорту до поширення в Україні, є основою для прийняття рішення про проведення кваліфікаційної експертизи. Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) - експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, вирізняльності, однорідності та стабільності). Експертиза включає в себе комплекс лабораторних і польових досліджень, необхідних для підготовки експертного висновку за заявкою, на підставі якого приймається рішення щодо державної реєстрації сорту І прав на нього.

Кваліфікаційну експертизу проводять Український інститут експертизи сортів рослин, обласні державні центри експертизи сортів рослин, державні сортодослідні станції, лабораторії та інші заклади експертизи, підприємства, що складають державну систему з охорони прав на сорти рослин. Інститут може доручати іншій науково-дослідній установі, яка не входить до державної системи з охорони прав на сорти рослин, визначеній Держсортслужбою, проведення окремих ланок кваліфікаційної експертизи нових сортів рослин, а також використовувати результати польових досліджень заявника. Держсортслужба на підставі експертних висновків приймає рішення про державну реєстрацію сорту та прав на нього шляхом внесення відомостей до Державного реєстру прав власників сортів рослин та Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні.

Державна служба з охорони прав на сорти рослин визначає перелік родів і видів, сорти яких проходять експертизу на придатність для поширення в її закладах. Встановлено Перелік родів і видів рослин, сорти яких підлягають державному випробуванню з метою визначення відповідності сорту критеріям охороноздатності в закладах експертизи державної системи з охорони прав на сорти рослин, затверджений наказом Мінагрополітики від 3 червня 2005 р. № 262, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7 липня 2005 р. за № 723/11003. За сортами родів і видів, які не увійшли до вищезазначеного переліку, рішення приймається на підставі інформації, що надана заявником під його відповідальність. Кваліфікаційна експертиза таких сортів здійснюється заявником на добровільних засадах на основі Інструкції з проведення кваліфікаційної експертизи родів і видів рослин, сорти яких не підлягають державному випробуванню в закладах експертизи державної системи охорони прав на сорти рослин, затвердженої наказом Мінагрополітики від 3 червня 2005 р. № 262, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 2005 р. за № 724/11004. Зокрема це стосується державної реєстрації сортів або ліній, які призначені виключно як компоненти для гібридних сортів. Свідоцтво про авторство на сорт, Патент на сорт, Свідоцтво про державну реєстрацію сорту таких рослин видаються під відповідальність заявника і мають деклараційний характер.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин починається з наступного дня після дати державної реєстрації права та закінчується в останній день: а) тридцять п'ятого календарного року, що відліковується з 1 січня року, наступного зароком державної реєстрації цих прав, для сортів деревних та чагарникових культур і винограду; б) тридцятого календарного року, що відліковується з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав, для всіх інших сортів. Після завершення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, а також його дострокового припинення чи відмови від них, цей сорт стає суспільним надбанням і його може вільно використовувати будь-яка особа.

У разі суспільної необхідності Держсортслужба має право примусового використання сортів рослин відповідно до Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р, № 121. Підставою видання примусової ліцензії є мотиви надзвичайної суспільної необхідності та за умови введення воєнного чи надзвичайного стану. Строк такої ліцензії - до чотирьох років (у межах строку дії патенту) з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту на сорт.

Приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин, здійснене, однойменним Законом України від 2 серпня 2006 р. № 60-У, наклало на Україну обов'язок створити еталонні колекції сортів рослин. Такі колекції створено відповідно до Положення про еталонні колекції сортів рослин, затвердженого наказом Держсортслужби № 69-ОД від 26 грудня 2002 р. Еталонна колекція сортів рослин - група сортів у рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів, яка формується із загальновідомих сортів, що мають одну чи більше ознак, прояв яких можна застосувати як еталон для порівняння із новими сортами, які вивчають у процесі проведення кваліфікаційної експертизи.

3. Суб'єкти і об'єкти насінництва та розсадництва

Закон України "Про насіння і садивний матеріал" від 26 грудня 2002 р. визначає насінництво та розсадництво як галузь рослинництва, що займається розмноженням насіння і садивного матеріалу, збереженням і поліпшенням їх сортових, посівних і врожайних якостей (властивостей), а також здійснює сортовий та насіннєвий контроль. Відповідно до ст. З зазначеного Закону до суб'єктів насінництва та розсадництва належать фізичні та юридичні особи, яким надано право займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу відповідно до законодавства України.

Галузева програма "Селекція і насінництво - 2006-2010", затверджена наказом Мінагрополітики України та УААН від 11 грудня 2006 р. № 757/129 зазначає, що виробництвом оригінального, елітного насіння та садивного матеріалу сільськогосподарських рослин у 2006-2010 рр. займатимуться 55 науково-дослідних установ та 110 дослідних господарств Української академії аграрних наук, а також близько 90 навчально-дослідних господарств та інших паспортизованих суб'єктів насінництва, які будуть вести первинне і елітне насінництво більш ніж 800 сортів і гібридів та виробляти в середньому за рік майже 320 тис. тонн елітного насіння зернових і зернобобових культур, понад 16 тис. тонн картоплі, 13 тис. тонн сої, 1,5 тис. тонн ріпаку і 2,6 млн шт. саджанців хмелю.

Для впорядкування відносин з насінництва та уточнення переліку суб'єктів насінництва і розсадництва дані про них вносяться до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, який ведеться на основі Положення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 29 травня 2003 р. № 152, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2003 р. за № 595/7916. Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу (далі - Реєстр) - це перелік суб'єктів насінництва та розсадництва, яким надано право виробляти та реалізовувати насіння і садивний матеріал. Реєстрація суб'єктів насінництва і розсадництва проводиться на підставі наказу Міністерства аграрної політики України про видачу паспорта на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу та занесення його до Реєстру. Суб'єкти насінництва і розсадництва, не занесені до Реєстру, не мають права виробляти насіння та садивний матеріал для реалізації Реєстр за дорученням Міністерства аграрної політики України веде Державна служба з охорони прав на сорти рослин.

Одержання статусу суб'єкта насінництва врегульовує Порядок проведення атестації суб'єктів господарювання на право виробництва та реалізації насіння і садивного матеріалу, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 29 травня 2003 р. № 152, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 липня 2003 р. за № 594/7915. Атестацію суб'єктів господарювання на право виробництва та реалізації насіння і садивного матеріалу проводять атестаційні комісії. Атестаційна комісія з надання суб'єктам господарювання права на виробництво та реалізацію: оригінального й елітного насіння - утворюється наказом Міністерства аграрної політики України; репродукційного насіння і садивного матеріалу, гібридів першого покоління - утворюється наказом Міністерства агропромислового комплексу АР Крим, головних управлінь сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій. На підставі рішення атестаційних комісій та висновків Державної служби з охорони прав на сорти рослин Міністерство аграрної політики України видає наказ про видачу паспорта на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу відповідних категорій та занесення до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу. Виготовлення, заповнення та видачу суб'єктам насінництва і розсадництва паспортів здійснює Український інститут експертизи сортів рослин.

Паспорт на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу відповідних категорій видається на термін дії укладеного ліцензійного договору між власником сорту та виробником насіння цього сорту, але не більше ніж на 5 років. Після закінчення терміну дії паспорта проводиться переатестація, у результаті якої видається новий паспорт.

У процесі використання сортового насіння можуть суттєво погіршитися його сортові якості. Причин такому явищу можна навести досить багато: недотримання технології посіву, догляду за посівами, збирання, переробки й зберігання врожаю. На погіршення сортових якостей можуть вплинути навіть невідповідні природно-кліматичні умови. Дослідження відповідності насіння сортовим вимогам здійснюється за допомогою апробації (випробування) сортових посівів, яка здійснюється на основі Порядку здійснення організації та контролю за проведенням апробації сортових посівів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 3 липня 2009 р. № 463, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 липня 2009 р. за № 659/16675.