Розділ 19. Правове регулювання рослинництва

Основна мета проведення апробації сортових посівів - підтвердження того, що ознаки сорту залишились незмінними в процесі їх розмноження та визначення придатності сортових посівів для використання урожаю з них на насіннєві цілі. Для цього за встановленими морфологічними ознаками відмінності сорту визначаються сортова чистота (однорідність), засміченість сортового посіву іншими рослинами, в тому числі рослинами, насіння яких важко відокремлюється, карантинними, злісними й отруйними бур'янами, встановлюється ступінь ураження рослин хворобами та ушкодження шкідниками. Апробації піддягають усі сортові посіви сільськогосподарських рослин, які занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та призначені для використання на насіннєві цілі або проходять виробниче випробування і належать суб'єктам насінництва та розсадництва. Здійснює апробацію державний інспектор з насінництва із залученням, за необхідності, автора сорту або представників установи-організатора та заявника.

Загальна схема апробації включає сукупність таких дій. До початку проведення апробації в підприємстві складається загальний план апробації посівів чи насаджень. У плані необхідно вказати назви (номери) ділянок, розміщення рядів і рослину ряду згідно зі сторонами світу, строками і черговістю проведення апробації. Під час проведення апробації на ділянці оглядають усі рослини або кущі кожного ряду, відзначаючи в польовому журналі номер ряду, кількість рослин основного сорту, домішки і випади. Апробацію проводять двоє людей - апробатор і помічник. Апробатор визначає відповідність рослин сорту, відрізняє домішки і веде записи. Помічник за його вказівками позначає домішки (етикеткою, фарбою або інше) чи видаляє їх і підраховує кількість рослин (саджанців або кущів) кожного основного сорту окремо у ряді. За результатами досліджень визначається чистосортність і зрідженість посівів (насаджень) у відсотках до загальної кількості рослин на одиницю площі. За матеріалами апробації складаються акти апробації у трьох примірниках за підписом апробатора, керівника підприємства, засвідчуються печаткою і перший примірник надсилається до Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, другий залишається в господарстві, а третій - подається установі, якій підзвітне підприємство.

За результатами визначення посівних якостей насіння відповідні насіннєві інспекції (за територіальною ознакою) видають власникові такі державні документи: Сертифікат на насіння України; Посвідчення про кондиційність; Результат аналізу насіння.

Об'єктами насінництва та розсадництва згідно зі ст. 2 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" є: 1) сорт рослин (клон, лінія, гібрид, популяція, сортосуміш); 2) насіння і садивний матеріал; 3) насінницькі посіви та насадження.

Сутність таких різновидів сорту рослин, як клон, лінія і гібрид, було розкрито вище. Популяцією є сукупність рослин одного виду, поширених у певній місцевості. Щодо сорту, то це переважаюче поширення якогось сорту рослин у межах певної місцевості. Сортосуміш одержується внаслідок цілеспрямованого або ненавмисного (при обробці, зберіганні чи перевезенні) змішуванні різних сортів рослин одного виду. Внаслідок різних властивостей змішаних сортів сортосуміш як насіння використовується одноразово.

Під насінням розуміються органи рослин, які використовуються для розмноження. Садивний (посадковий) матеріал - це рослини та їх частини, що вважаються придатними для відтворення цілісних рослин.

Насінницькі посіви - це ділянки ріллі, призначені для розмноження посівних сортів рослин. Насадження призначаються для розмноження багаторічних рослин, які відтворюються за допомогою садивного (посадкового) матеріалу.

Залежно від можливості передати сортові якості насіння поділяють на категорії:

- оригінальне - це насіння первинних ланок насінництва, вироблене оригінатором сорту, тобто особою, яка створила, вивела, виявила сорт та (або) забезпечує його збереження. На оригінатора покладається обов'язок забезпечувати підтримку сорту таким чином, щоб зберігалися ознаки, вказані у описі сорту, складеному на дату його реєстрації у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні;

- елітним є насіння, отримане від послідовного розмноження оригінального насіння в елітно-насінницьких та інших господарствах, занесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу. Кількість поколінь елітного насіння визначає оригінатор сорту, але, як правило, їх є два, тобто суперелітне та елітне;

-репродукційне насіння - усі наступні покоління елітного насіння, тобто насіння першої та наступних репродукцій. Репродукцією є період одноразового розмноження насіння внаслідок його висіву і збирання врожаю. Через природно-кліматичні особливості продукцію рослинництва можна одержати лише один раз на рік. Тому репродукцією є порядковий номер року розмноження елітного насіння. Наприклад, вираз "насіння другої репродукції" означає, що таке насіння одержано на другий рік розмноження елітного насіння. Залежно від видових особливостей рослин може бути декілька репродукцій. Як правило, після четвертої репродукції насіння втрачає свої сортові якості і потребує сортооновлення. Сортооновленням є періодична заміна сортового насіння сільськогосподарських культур високоякісним насінням цього самого сорту. При цьому бажано, щоб насіння було оригінальним, елітним або хоча б не нижче першої репродукції.

До насіння зазначених категорій прирівнюється відповідний садивний матеріал картоплі, винограду, плодових, горіхоплідних, ягідних, декоративних, лікарських, лісових культур з урахуванням особливостей їх розмноження.

4. Порядок реалізації насіння і садивного матеріалу

Реалізація насіння і садивного матеріалу здійснюється шляхом оптової та роздрібної торгівлі. Аграрно-правовому регулюванню підпорядковується саме оптова реалізація насіння і садивного матеріалу, чому присвячено низку аграрних нормативно-правових актів. Роздрібна торгівля врегульовується актами цивільного та господарського законодавства, зокрема постановою Кабінету Міністрів України "Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення" від 8 лютого 1995 р. № 108, загальними положеннями Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. № 104, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2007 р. за № 1257/14524, а також Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 8 липня 1996 р. № 369.

Слід зазначити, що прийняття Закону України "Про оптові ринки сільськогосподарської продукції" від 25 червня 2009 р. та Державної цільової програми створення оптових ринків, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. № 562 дає змогу розглядати оптову торгівлю насінням і садивним матеріалом одночасно як частину оптового ринку сільськогосподарської продукції і як спеціалізований насінницький ринок оптової торгівлі.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" від 26 грудня 2002 р. оптова торгівля насінням на внутрішньому ринку України підлягає ліцензуванню. Прикінцевими положеннями цього Закону запропоновано доповнити перелік ліцензійних видів господарської діяльності, визначених ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", пунктом 65 щодо оптової торгівлі насінням.

Органи ліцензування оптової торгівлі насінням визначено п. 33 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698. У сфері оптової торгівлі насінням для потреб ведення сільського господарства органами ліцензування виступають Мінагрополітики України та місцеві органи державної виконавчої влади: Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. На підставі ліцензії, виданої Міністерством аграрної політики України, здійснювати оптову торгівлю насінням дозволено на всій території України, а на підставі ліцензії, виданої місцевим органом виконавчої влади, - на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Рішення про видачу ліцензії приймається Мінагрополітики України на підставі висновку спеціальної ліцензійної комісії, яка діє на основі Положення про ліцензійну комісію з ліцензування провадження господарської діяльності з оптової торгівлі насінням, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 28 березня 2008 р. № 189. До компетенції ліцензійної комісії входить прийняття рішення щодо видачі або переоформлення ліцензії, видачі копії, дубліката ліцензії, відмову у її видачі або залишення заяви без розгляду. Комісія також подає пропозиції Мінагрополітики України щодо скасування рішення про видачу ліцензії, рішення про визнання ліцензії недійсною та про анулювання ліцензії згідно із законодавством. Для отримання ліцензії на оптову торгівлю насінням суб'єкт господарювання повинен звернутися до ліцензійної комісії із заявою про видачу ліцензії встановленого зразка. До заяви додаються документи, визначені Переліком документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 р. № 756.

Термін дії зазначеної ліцензії та розмір плати за її видачу встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2000 р. № 1755. При цьому іншою постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. № 498 було змінено основу формування плати за одержання ліцензії з неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, за загальним правилом, термін дії ліцензії на провадження оптової торгівлі насінням становить 5 років, а плата за її видачу справляється у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, якщо органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, або у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, якщо органом ліцензування є місцевий орган виконавчої влади.

У процесі визначення якості насіння і садивного матеріалу здійснюється: встановлення відповідності сортової та насіннєвої документації на партію насіння та садивного матеріалу до вимог нормативних документів; визначення відповідності показників сортових і посівних якостей партії1 насіння та садивного матеріалу до даних, зазначених у відповідних документах на партію; визначення генетичного походження насіння та садивного матеріалу. Здійснюються зазначені процедури на основі Правил експертного визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядок оформлення заяв, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 8 липня 2003 р. № 223, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2003 р. за №630/7951.