Велика неправда. Улюблений прийом міністра пропаганди нацистської Німеччини І. Геббельса. Він стверджував, що чим більш зухвала й неправдоподібніша брехня, тим швидше в неї повірять, головне - подавати її максимально серйозно.
Змішування дійсних фактів з усілякими припущеннями, гіпотезами, чутками. Результатом постає неможливість відрізнити правду від вигадки.
Затягування часу. Цей спосіб зводиться до того, щоб під різними приводами запобігати розголошенню дійсно важливої інформації до того моменту, коли буде вже пізно щось змінити.
Зворотний удар. Суть цього способу полягає в тому, що вигадану (зазвичай вигідну для себе) версію тих чи інших подій поширюють у ЗМІ, нейтральних щодо обох конкуруючих сторін. Преса противника звичайно повторює цю версію, тому що вона вважається більш "об'єктивною", ніж думки прямих конкурентів.
Своєчасна неправда. Спосіб полягає в повідомленні зовсім брехливої, але надзвичайно очікуваної в цей момент ("гарячої") інформації. Чим більше зміст повідомлення відповідає настроям об'єкта, тим ефективніший його результат. Потім неправда розкривається, але за цей час гострота ситуації спадає або певний процес набуває безповоротного характеру.
Політична реклама в системі політичного маркетингу
Методи політичної реклами
Серед основних методів потрібно назвати: поштову розсилку, телевізійні та радіоролики, наочну агітацію (плакати, розтяжки, щити тощо), сувенірну продукцію (значки, вимпели, бейсболки, прапори, футболки тощо), концерти та інші розважальні заходи.
Поштова розсилка. Дуже ефективна для створення ілюзії спілкування персонально з кандидатом. Політик демонструє увагу до конкретного виборця, вказуючи в листі або поштовій картці ім'я та по батькові адресата. Підпис кандидата свідчить про те, що він особисто звертається до потенційного виборця. Технологи рекомендують, коли це можливо, ставити "живий" підпис, а не факсимільний. "Живий" підпис свідчить про інтерес політика до адресата. Звичайно, під час масової розсилки доводиться відмовлятися від "живих" підписів. Цей недолік компенсується кількістю листів.
Телевізійні ролики. Перш за все - це престижний вид реклами. Вважається також, що телебачення - най могутні ший канал впливу на виборця. Політична телереклама - досить складний жанр. За рівнем досягнень у цій сфері вона значно відстає від комерційної реклами, але пошук адекватних форм та ідей здійснюється часом досить успішно.
Ефективність телереклами залежить не тільки від якості, але й від таких чинників, як частота та час показу, інтервали між показами, цикли показів, контекст показу, популярність каналу, його загальна спрямованість тощо.
Наочна агітація. Переважно це плакати. їх можна розділити на два види: із зображенням політика та без зображення політика.
Із зображенням політика. На цих плакатах виборець бачить обличчя кандидата. Ця особа повинна викликати довіру. Значення має ракурс зйомки, розташування фотографії, якість друку. Останнє дуже важливо. Втім, якщо плакат надрукований неякісно, неохайно, зображення нечітке, то викликати позитивні емоції такий "твір" не може. Тут рятує, як і в більшості випадків, золота середина - добротна поліграфія, але без надмірностей. "Родзинка" повинна полягати в способі подачі матеріалу.
Без зображення політика. Як правило, такі плакати містять символи компанії. Тут головна увага надається тому, щоб:
а) привернути увагу виборця;
б) зафіксувати увагу, спонукати ознайомитися з плакатом;
в) насадити свідомості виборця основну ідею плаката.
Сувенірна продукція. Використовується для популяризації символіки партії, зображень кандидата та основних гасел кампанії. Тут політична реклама пішла по слідах комерційної. Головна її мета - за допомогою розповсюдження сувенірної продукції забезпечити збереження кандидата або партії в пам'яті виборця, поєднати в його свідомості рекламований образ з певними знаками та символами. Якщо виборець приймає символіку кандидата або партії, він вже ніби стає частиною команди. Це свого роду мітки, що нав'язуються виборцям. Якщо продукція зроблена якісно, привертає увагу, викликає емоційний відгук виборців, значить, мета досягнута.
Існує ще один вид реклами - пропагандистська. Тут йдеться про приховану рекламу. Рекламою на Заході називається сплачене оголошення від імені відомого спонсора. Коли спонсор ховається, але публікацію оплачує, - це свідчить про приховану рекламу. В нашій практиці це чомусь називається ПР.
Пропаганда
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.2. Технології масового маніпулювання“ на сторінці 2. Приємного читання.