РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Інформаційна безпека

- задоволення культурних, релігійних та інформаційних потреб військовослужбовців;

- реклама військової служби, створення та культивація позитивного іміджу збройних сил у суспільній свідомості та ін.

Результати досліджень морально-психологічної підготовки в ЗС НАТО свідчать, що в ній найбільш чітко виділяються такі напрями: формування й розвиток у військовослужбовців високих військових і професійних рис; позитивна мотивація до військової служби; виховання в особового складу почуття патріотизму, відданості національним цінностям; напрацювання навичок виживання в полоні Й підготовка до ведення тривалих бойових дій в екстремальних умовах; проведення занять з фізичного виховання особового складу.

При цьому головними завданнями морально-психологічної підготовки в провідних країнах НАТО є такі:

- формування у свідомості військовослужбовців переконань про дійсно демократичний характер своїх держав та їх інститутів.

про перевагу їх моральних цінностей над Іншим світом, про важливість і необхідність збройних сил для захисту національних інтересів;

o пропаганда ідей про наявність воєнної загрози;

o формування образу ворога;

o формування у свідомості військовослужбовців ідеї моральної обґрунтованості будь-яких дій щодо ворога під час бою;

o розвиток в особового складу здатності зберігати холоднокровність і почуття відповідальності в найнебезпечніших обставинах, протистояти негативному інформаційно-психологічному впливу противника;

o соціальний захист прав і пільг всіх категорій військовослужбовців, зокрема і пенсіонерів збройних сил.

Військово-політичне керівництво країн НАТО розглядає церкву як важливий інститут, який впливає на формування моральних принципів і норм поведінки, виховує особовий склад у дусі моральних цінностей, які склалися в цьому суспільстві. Релігійний вплив спрямований на формування у військовослужбовців таких рис, як: відданість, відповідальність, дисциплінованість, терпимість, фізична й духовна гармонія, високий моральний дух, самовідданість і самопожертва" а також на забезпечення відповідності морально-психологічних рис існуючим нормам. Релігійний вплив у збройних силах як одна із форм створення високої морально-психологічної стійкості у військовослужбовців має сталу тенденцію до посилення, спрямована на закріплення в особового складу стереотипів соціальної поведінки й автоматизму у виконанні поставлених завдань як таких, що не підлягають сумніву.


9.1.2. Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у США


Важливою особливістю розвитку системи підготовки фахівців ІБ є гармонійне поєднання зусиль федеральних органів, відомчих та громадських структур. Для цього, починаючи з 1991 року, створені: агентство з захисту інформаційних систем {Defense Information Systems Agency - DISA); національний центр захисту інфраструктури (NIPC), який об'єднує

представників влади, військових і приватного сектора; міжнародна асоціація фахівців комп'ютерних досліджень (IACIS);

національний союз кібербезпеки, створений спільно урядом і промисловцями США.

Аналітики "Gardner Group" (США) вважають, що ринок праці у сфері інформаційних технологій налічує не менш ніж 1,6 млн робочих місць щороку, причому більше половини вакансій до кінця року так і залишаються вільними. Значну частину серед них становлять фахівці ІБ.

Підготовка фахівців ІБ (як переважно технічного, так І гуманітарного напряму) проводиться в розвиненій мережі вищих навчальних закладів (більше 150 ВНЗ). Але й за таких масштабів, відповідно до аналізу Г. Ю. Маклакова, станом на 2005 рік дефіцит кадрів складав майже 50 тис. осіб, причому найбільші проблеми відмічаються з підготовкою юристів з розслідування комп'ютерної злочинності. В США дійшли висновку про доцільність введення до навчальних планів підготовки технічних фахівців питань нормативно-правового забезпечення ІБ та профілактики комп'ютерної злочинності, а в навчальні плани підготовки фахівців з інформаційного права - питання методики розслідування комп'ютерних злочинів та деякі технічні дисципліни.

Система стандартів вищої освіти та сертифікації якості підготовки фахівців з більшості галузей знань у США є децентралізованою і забезпечується комісіями штатів (регіональними комісіями з акредитації). Водночас стандартизацією і сертифікацією підготовки фахівців ІБ у США займається федеральний орган - Рада з акредитації програм у галузі техніки і технологій (Accreditation Board for Engineering and Technology - ABET). Це, в першу чергу, напрями: комп'ютерні науки, комп'ютерна і системна інженерія (Computer Science, Computer Engineering, Systems Engineering).

Крім цього, одним з напрямів удосконалення системи підготовки фахівців ІБ є створення за ініціативою США міжнародних консорціумів. Світовим лідером з сертифікації фахівців ІБ є міжнародний консорціум з сертифікації в галузі безпеки інформаційних систем: International Information Systems Security Certification Consortium, Inc. - (ISC)2, який базується y Фремінгемі (Масачусетс) і Відні, а також має офіси у Лондоні й Гонконгу. (ISC)2 є головною некомерційною організацією із забезпечення діагностування підготовки фахівців ІБ за стандартом професійної сертифікації, заснованому на "загальноприйнятому обсязі знань" (Соттоп Body of Knowledge, "СВК") (ISC)2.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА 1. НЕБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ЛЮДИНИ

  • 1.3. Інформаційно-психологічний вплив

  • РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНА "МАНІПУЛЯЦІЯ"

  • РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ ЛЮДИНИ

  • 3.2. Технології масового маніпулювання

  • РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ

  • 4.2. Узагальнення моделі психологічного маніпулювання

  • РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ

  • 5.2. Маніпулювання свідомістю за допомогою реклами

  • 5.3. Соціальні міфи та стереотипи

  • 5.4. Поняття про сугестивні технології

  • 5.5. Поради щодо протидії маніпулюванню

  • РОЗДІЛ 6. ОЗНАКИ ВИЯВЛЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • РОЗДІЛ 7. ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 7.2. Гендерні стереотипи та комунікативні моделі як основа інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство

  • 7.3. Гендерні особливості інформаційно-комунікативної діяльності в сучасній політиці

  • 7.4. Інтернет-ресурси пострадянського простору" присвячені гендерній проблематиці

  • 7.5. Гендерні особливості технологій інформаційно-психологічного впливу

  • ЧАСТИНА 2. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 1.3. Види, методи, сили та засоби проведення спеціальних інформаційних операцій і актів зовнішньої інформаційної агресії

  • 1.4. Загрози національній безпеці держави в інформаційній сфері

  • РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 2.2. Формування основ теорії і практики інформаційно-психологічного протиборства в роки Першої світової війни та в міжвоєнний період (1919-1939)

  • 2.3. Інформаційно-психологічне протиборство у роки Другої світової війни (1939-1945)

  • 2.4. Інформаційно-психологічне протиборство у роки "холодної війни" (1946-1991)

  • РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ США ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 3.2. Організаційно-правові аспекти державної політики США у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 4.2. Теоретико-правові та організаційні принципи, формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • 4.3. Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 7. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 7.2. Організаційно-правові особливості побудови системи національної безпеки Китаю і функціонування її механізмів

  • ЧАСТИНА 3. ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 1.3. Однобічний характер використання свободи слова у діяльності ЗМІ

  • 1.4. Фактори впливу на діяльність ЗМІ

  • РОЗДІЛ 2. ЧОРНИЙ ТА БІЛИЙ ПІАР, "БРУДНІ" ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • 2.3. Чорний піар і "брудні" виборчі технології

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНО-РЕЛІГІЙНА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В НЕОКУЛЬТАХ ТА ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ

  • РОЗДІЛ 5. ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • РОЗДІЛ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ В ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОТИБОРСТВІ

  • РОЗДІЛ 7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

  • РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
  • 9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи