РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Верховним Головнокомандувачем Збройних сил України є Президент України, який згідно зі ст. 106 Конституції України здійснює керівництво в інформаційній та інших сферах національної безпеки та оборони держави.

Безпосереднє керівництво Збройними силами України в мир-I ний та воєнний час здійснює Головнокомандувач Збройних сил України. Головнокомандувачем Збройних сил України є за посадою міністр оборони України, якого призначає в установленому порядку Верховна Рада України і який очолює Міністерство оборони України.

Міноборони України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав.

Відповідно до п. З Постанови Кабінету Міністрів України "Про Міністерство оборони України" основними його завданнями є:

- участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері оборони і військового будівництва, координація діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування з підготовки держави до оборони;

- здійснення військово-політичного та адміністративного управління Збройними силами, участь у формуванні завдань Збройних сил;

- проведення аналізу воєнно-політичної обстановки, визначення рівня воєнної загрози національній безпеці України в різних сферах (зокрема в інформаційній);

- здійснення ресурсного забезпечення для підтримання необхідного рівня бойової і мобілізаційної готовності, підготовки Збройних сил до виконання покладених на них функцій і завдань;

- проведення державної військової кадрової політики, розвиток військової освіти і науки;

- участь у формуванні та удосконаленні законодавчої бази з питань оборони і воєнної безпеки, контроль за дотриманням законодавства у Збройних силах та забезпечення здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними силами.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про оборону України" основними функціями Генерального штабу Збройних сил України є проведення розвідувальної та інформаційно-аналітичної діяльності в інтересах підтримання в готовності і бойового застосування Збройних сил України, для чого має у своєму складі відповідний структурний підрозділ.

До сил, які забезпечують інформаційну безпеку України, згідно із Законом України "Про розвідувальні органи України" належать розвідувальні органи Міністерства оборони України, які забезпечують інтереси України як держави в інформаційній, науково-технологічній та інших сферах з метою захисту від зовнішніх загроз.

Протидію спеціальним інформаційним операціям проти Збройних сил України та держави загалом здійснює Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО України). ГУР МО України має у своєму складі відповідні підрозділи, на які покладено виконання таких завдань.

Служба безпеки України

Міністерство внутрішніх справ України

Є одним із суб'єктів забезпечення національної безпеки України, визначених ст. 4 Закону України "Про основи національної безпеки України", та одним із суб'єктів реалізації державної політики України в інформаційній сфері.

Діяльність МВС України в інформаційній сфері держави здійснюється властивими їй формами та методами, передбаченими законами України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про боротьбу з тероризмом", "Про боротьбу з корупцією", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" у тісній взаємодії з іншими суб'єктами забезпечення національної безпеки та спрямована на нейтралізацію загроз національним інтересам і національній безпеці України.

Відповідно до п. З Указу Президента України "Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України" серед основних завдань МВС України є:

- організація і координація діяльності органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави в інформаційній сфері від протиправних посягань на них, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки в інформаційній сфері;

- участь у розробленні та реалізації державної політики щодо боротьби із кіберзлочинністю та кібертероризмом;