РОЗДІЛ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ В ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОТИБОРСТВІ

Для реалізації дезінформаційної програми були сфальсифіковані експериментальні випробування. "10 червня 1984 р. експериментальна ракета-перехоплювач, яка була запущена американцями у рамках проекту COI з атолу Кваджалейя в Тихому океані, безшумно досягла висоти 150 кілометрів, буквально рознесла вщерть боєголовку міжконтинентальної балістичної ракети "Мінітмен". Таке повідомлення мало викликати стрес і перегляд майже всієї стратегії Радянського Союзу, але завдяки використанню комплексних методів збору, перевірки та аналізу всієї отриманої інформації керівництво СРСР було проінформовано стосовно дійсного перебігу подій з цього приводу.

Слід підкреслити, що фахівці Сполучених Штатів під час подачі цієї інформації дотрималися майже всіх вимог до успішного впровадження дезінформації й навіть провели експериментальний запуск ракети, крім того, навіть американські конгресмени не були проінформовані про реальний задум цього проекту. Щоб забезпечити видимість успіху, випробування насправді сфальсифікували шляхом встановлення на ракеті-мішені радіомаяка. На ракеті-перехоплювачі встановили приймач. Влучення в ціль виглядало блискуче. Так що у Конгресу питань не виникло.

Для доказу неймовірності втілення такої ідеї в життя керівництво Радянського Союзу виділило значні кошти на наукові розробки в галузі космічної зброї та здійснило велику кількість заходів щодо перевірки факту запуску та перехоплення ракети. Дезінформація була виявлена, але той факт, що Союз був змушений відволікатися від розробок основних програм та виділити додаткові (й значні) кошти у відповідь на інформацію такого роду, вже підтверджував частковий успіх проведення дезінформаційної операції.

Механізм впровадження дезінформації базувався на практичній імітації успішного випробування і розгляді результатів експерименту в державних установах США для можливого витоку цієї інформації до розвідувальних служб (СРСР та дружніх з ним держав). Цікаво, що ЗМІ були використані як для підтвердження вірогідності "таємної інформації" для розвідувальних служб СРСР, так і для введення в оману власного уряду.

речі до таких форм конкурентної боротьби належить і промислове шпигунство, яке здійснюється з широким застосуванням інформаційних технологій технічного характеру.

Навіть звичайна реклама ефективно використовується з метою недобросовісної конкуренції. Скажімо, у міжнародній організації із захисту прав споживача "Consumers International" дійшли висновку, що європейські фармацевтичні компанії витрачають удвічі більше коштів на маркетинг, чим на наукові дослідження. Оскільки на більшості світових ринків, за винятком США, пряма реклама рецептурних препаратів заборонена, то використовують обхідні шляхи: переконують потенціальних покупців у тому, що вони мають те чи інше захворювання, підкупляють лікарів, вводять оману щодо ефективності препаратів. Серед методів "реклами хвороб" - організація конференцій з окремих захворювань, спонсорська підтримка яких не афішується.

Взагалі в усієї сукупності дій, які характеризуються як прояви недобросовісної конкуренції, питому частку складають операції з інформацією. Наприклад, на міжнародному рівні до її проявів насамперед відносять:

- поширення неправдивих, неточних чи спотворених зведень, які здатні завдати збитків іншому господарюючому суб'єкту або зашкодити його діловій репутації;

- уведення споживачів в оману стосовно характеру, способу і місця виготовлення, споживчих властивостей, якості товару;

- некоректне порівняння господарюючим суб'єктом у процесі його рекламної діяльності товарів, які ним виробляються або реалізуються з товарами інших господарюючих суб'єктів;

- самовільне використання товарного знака, фірменого найменування або маркування товару, а також копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення товару іншого господарюючого суб'єкта;

- отримання, використання, розголошення науково-технічної, виробничої інформації, включаючи комерційну таємницю, без згоди ЇЇ власника.

Враховуючи зазначене, а також те, що Україна дедалі впевненіше починає торувати собі шлях на світовий ринок, можна, поза сумнівом, очікувати загроз такого характеру і, зокрема, проведення проти нашої держави спеціальних інформаційних операцій для усунення небажаного конкурента або, принаймні, ослаблення ЇЇ позицій. І це не безпідставні прогнози. Про те, що ситуація може розвиватися саме так, свідчать події останніх 10 років.

По-перше, шляхом широкої реклами імпортних товарів йде цілеспрямована кампанія дискредитації продукції вітчизняного виробництва, незважаючи на те, Що значна кількість виробів, особливо харчової промисловості, за своїми споживчими якостями не поступається зарубіжним, а в багатьох випадках і перевищує їх.

По-друге, у ряді гучних скандалів, пов'язаних з просуванням на міжнародний ринок продукції вітчизняного виробника, неважко відшукати як ознаки СІО, так і зацікавлених у їх здійсненні осіб.

Для прикладу наведемо декілька таких випадків. У випадку зі скандалом з українською пшеницею в Бразилії восени 2002 р. українську сторону звинуватили в поставках зараженого грибком зерна. Після проведення неодноразових експертиз і перевірок фахівці так і не знайшли підстав для обґрунтування висунутих претензій. Однак завдяки галасу, піднятому ЗМІ навколо ЦІЄЇ ситуації, постраждав імідж України як експортера хліба - ряд потенційних клієнтів відмовився від її послуг. Водночас зміцнили свої позиції на ринку зерна Аргентина і США.

Важливою сферою діяльності держави України на міжнародній арені є участь в операціях з торгівлі зброєю. Як стверджує Клізабет Скенс, експерт Стокгольмського міжнародного інституту вивчення проблем світу, на сьогодні військові затрати планети з урахуванням інфляції такі ж, як і в 1987 році - у пік "холодної війни". Скориставшись цією тенденцією, Україна активно поставляє зброю до чужих армій. У 2005 році, заробивши на експорті зброї 650 млн дол., держава увійшла в першу десятку світових торговців зброєю.

Щоправда, утримати цю позицію вітчизняному оборонно-промисловому комплексу (ОПК) буде складно. Під приводом скорого вступу України в НАТО Росія витісняє українців зі свого ринку і відмовляється від кооперації з українською оборонкою. В результаті ряду вітчизняних промислових підприємств загрожує повна або часткова зупинка.

Успіх у цій чутливій сфері залежить від ряду чинників, до яких належать:

- поширення неправдивих, неточних чи спотворених зведень, які здатні завдати збитків іншому господарюючому суб'єкту або зашкодити його діловій репутації;