РОЗДІЛ 2. ЧОРНИЙ ТА БІЛИЙ ПІАР, "БРУДНІ" ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

Інформаційна безпека

Антична риторика приділяла увагу різним видам діалогу, зокрема й конфронтаційному. Але була одна обов'язкова умова: незалежно від ступеня розбіжності комунікативних установок сторони погоджувалися вислухувати одна одну.

Діалектичний діалог - діалог, що передбачає уважність до доводів співрозмовника, тому що тільки в єдності двох "Я" - мовця і сприймаючого, що задає питання й відповідає на них, можливий шлях до істини.

Ангажований у чорний піар політик винятково монологічний, у ньому зникає позитивний інтерес до іншого, і тому перевага віддається еристичному діалогу.

Еристичний діалог - витончений діалог, але не спрямований до істини, а організований на принципах, що є протилежними високій етиці суперечки.

"Перекручування" правил риторичного діалогу в чорній риториці можна доглянути в небажанні слухати й чути іншого, у презумпції недовіри до опонента, у нав'язуванні йому форми й ритму спілкування, у небажанні вибрати повноцінну для обох сторін спільність. Відомий публіцист і журналіст Вольф Шнайдер описав сутність політичних процесів, що призводять до трансформації риторики в чорну.

"Техніка зваби - головними користувачами якої сьогодні стають реклама й пропаганда - спочатку називалася риторикою, винайшли й греки. І найголосніше вона звучала на афінських і римських форумах, пізніше - у британській палаті громад, у французьких національних зборах І в берлінському Палаці спорту. При цьому той факт, що мистецтво говорити є мистецтвом вмовляти, не тільки не заперечувався, але й підносився як щось таке, що розуміється саме собою, у всі часи - від Аристотеля й Цицерона до Шготтшеда, Геллерта й Вальтера Йенса; єдине, що було потрібно від оратора, - служити справедливості... Та-1 ким чином, після молитви й наказу риторика становить третю більшу сферу мови, що не інформує, а скоріше утворює прірву, що вселяє жах. Майже всі мовні прийоми, якими користувалися Гітлер і Геббельс, були відомі ще в античних школах красномовства".

У сучасній теорії комунікацій розроблені принципи організації чорної риторики. Найбільш повно вони сформульовані в книзі "Чорна риторика" Карстена Бредмайера. Він вважає, що чорна риторика - це вміння маніпулювати всіма риторичними методами для впливу на особистість або аудиторію; відрізняти, в яких контекстах і за яких обставин аргументи комунікантів нічого не означають або навпаки є вирішальними; усувати протиріччя й проводити "червону нитку" у кожній розмові; перетворювати негативне мислення й поводження співрозмовника в позитивне і конструктивне; винахідливо й елегантно усувати пастки; у конфронтаційних ситуаціях поводитися впевнено. Чорна риторика - це той спосіб інформаційно-психологічного впливу на особистість, яким кожний політичний лідер повинен володіти поза залежністю від того, використовує він ЇЇ у своїй комунікації чи ні. Знати прийоми чорної риторики необхідно для того, щоб їм протистояти.


2.2.2. Принципи і правила чорної риторики


Принципи організації чорної риторики такі:

* чорна риторика укладається у використанні особистістю мови для свого блага; з її допомогою ієрархізуються ситуації, що виключають будь-яку ієрархію; визначаються, а потім порушуються змістовно аргументовані границі, штучно створюються проблеми;

o чорна риторика - це безперервні прохання запропонувати конструктивне рішення й відмова від цих рішень;

* чорна риторика - це мистецтво керування словами з використанням всіх комунікативних можливостей мови і здатностей мовця, найчастіше з метою порушити хід думок співрозмовника.

Основні правила чорної риторики:

* ВІН або Я - всі послання потрібно провадити від першої особи, щоб продемонструвати свою значимість І свою позицію. Філософи розглядають сучасну соціально-політичну ситуацію як невизначену і цю невизначеність співвідносять із острахом особистості, соціальної групи, окремого політика робити заяви від власного імені й відповідати за них або острахом ідентифікувати аудиторію, щоб та згодом не зажадала звіту про проголошені й заявлені декларації. "Ми прагнемо до визначеності, але при цьому воліємо не позначати ту групу, від імені якої хотіли б говорити. Адже тільки так ми вправі затверджувати: наше судження - не специфічна групова позиція. Уникаючи визначення себе й іншого, ми з більшим або меншим успіхом створюємо видимість міркувань лише про суть справи - так, начебто нашими вустами промовляє милосердний абсолютний дух".

* Використання самоіронії - стилістичної фігури, що пропонує реципієнтові трансформувати зміст почутого з точністю до навпаки.

- Гостра влучна цитата в потрібний час дорожча за золото... але ще кращим є повторення власної основної думки. Перед кожною розмовою, виступом, зустріччю необхідно мати про запас одну вражаючу тезу, яка б містила зміст усього сказаного. Саме цей вислів може послужити опорою, за допомогою якої мовець зможе встояти на ногах у будь-якій критичній ситуації й несприятливій дискусії. Ця фраза може зміцнити позицію мовця і збільшити ефективність його виступу.

* Вдале визначення ролі неможливо переоцінити. ...Режисуйте свої виступи. У цьому світлі логічним виглядає зауваження німецького соціолога Вольфа Лепевієса, який займається проблемами культури й політичної історії: "Гарної ідеї недостатньо. Критичне значення має постановочне втілення. У політиці потрібна поза". Загальновідомо, що Джордж Буш, знаючи свої недоліки у публічних виступах, регулярно займався з викладачами - лінгвістами, психологами, фахівцями зі зв'язків із громадськістю, - що допомагало йому продумувати свою роль публічної людини й вигострювати мовну майстерність.

* "Говори правду?" означає: потрібно завжди говорити правду, але говорити правду треба не завжди. Фахівці у сфері комунікації називають це "селективною правдою". Щоб уникнути прямої відповіді на небажане питання, рекомендується використовувати дотепність, іронію й спритність. Саме такі реакції, на думку К. Бредмайера, є доказом особистісної зрілості.

* Учіться знаходити потрібні слова в будь-яких ситуаціях, намагайтеся зберегти ініціативу. На думку піар-фахівців, найгірше, що може трапитися з політиком, це якщо під час Його виступу хтось вирве ініціативу з його рук. "Ніколи не мовчи!* - ось девіз успішного політика, але він допускає наявність у свідомості певних шаблонів, спеціально розроблених для критичних ситуацій.

- Грайте можливостями мови. Це демонструє вашу впевненість у собі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 2. ЧОРНИЙ ТА БІЛИЙ ПІАР, "БРУДНІ" ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА 1. НЕБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ЛЮДИНИ

  • 1.3. Інформаційно-психологічний вплив

  • РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНА "МАНІПУЛЯЦІЯ"

  • РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ ЛЮДИНИ

  • 3.2. Технології масового маніпулювання

  • РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ

  • 4.2. Узагальнення моделі психологічного маніпулювання

  • РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ

  • 5.2. Маніпулювання свідомістю за допомогою реклами

  • 5.3. Соціальні міфи та стереотипи

  • 5.4. Поняття про сугестивні технології

  • 5.5. Поради щодо протидії маніпулюванню

  • РОЗДІЛ 6. ОЗНАКИ ВИЯВЛЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • РОЗДІЛ 7. ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 7.2. Гендерні стереотипи та комунікативні моделі як основа інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство

  • 7.3. Гендерні особливості інформаційно-комунікативної діяльності в сучасній політиці

  • 7.4. Інтернет-ресурси пострадянського простору" присвячені гендерній проблематиці

  • 7.5. Гендерні особливості технологій інформаційно-психологічного впливу

  • ЧАСТИНА 2. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 1.3. Види, методи, сили та засоби проведення спеціальних інформаційних операцій і актів зовнішньої інформаційної агресії

  • 1.4. Загрози національній безпеці держави в інформаційній сфері

  • РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 2.2. Формування основ теорії і практики інформаційно-психологічного протиборства в роки Першої світової війни та в міжвоєнний період (1919-1939)

  • 2.3. Інформаційно-психологічне протиборство у роки Другої світової війни (1939-1945)

  • 2.4. Інформаційно-психологічне протиборство у роки "холодної війни" (1946-1991)

  • РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ США ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 3.2. Організаційно-правові аспекти державної політики США у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 4.2. Теоретико-правові та організаційні принципи, формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • 4.3. Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 7. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 7.2. Організаційно-правові особливості побудови системи національної безпеки Китаю і функціонування її механізмів

  • ЧАСТИНА 3. ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 1.3. Однобічний характер використання свободи слова у діяльності ЗМІ

  • 1.4. Фактори впливу на діяльність ЗМІ

  • РОЗДІЛ 2. ЧОРНИЙ ТА БІЛИЙ ПІАР, "БРУДНІ" ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ
  • 2.3. Чорний піар і "брудні" виборчі технології

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНО-РЕЛІГІЙНА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В НЕОКУЛЬТАХ ТА ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ

  • РОЗДІЛ 5. ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • РОЗДІЛ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ В ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОТИБОРСТВІ

  • РОЗДІЛ 7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

  • РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи