РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

Начальник штабу ЗС є членом Комітету військової розвідки, а також може бути запрошений на засідання Міжміністерського(міжармійського) штабу, безпосередньо підпорядкованого Управлінню військової розвідки (DRM), основним завданням якого е інформаційно-аналітичне забезпечення Генерального штабу ЗС на основі розвідувальної інформації військового характеру. Крім того, DRM здійснює інформаційно-аналітичне забезпечення зацікавлених структур міністерства оборони та уряду в межах своїх повноважень. Частково військова розвідка у рамках ГШ ЗС бере участь в управлінні зовнішніми зв'язками та ядерними силами.

V. Міністр внутрішніх справ

Через підпорядковані йому структури МВС здійснює оперативну діяльність у галузі безпеки території та громадського порядку.

Діяльність щодо викриття, попередження та припинення розвідувально-підривної діяльності іноземних держав на території Французької Республіки виконує головна загальнодержавна контр-розвідувальна служба - Управління спостереження за територією ("безпеки території", ДСТ - DST - Direction de la Surveillance du Territoire).

Завдання контррозвідки ДСТ сформульовані у декреті Президента № 82-1100 від 22 грудня 1982 p., ст. 1; "Управління безпеки території відповідає за викриття та запобігання на території Французької Республіки діяльності, інспірованої, організованої, або яка підтримується іноземними державами, характер котрої загрожує безпеці країни, у більш загальному плані - за боротьбу проти такої діяльності".

Відповідно до зазначеного вище на DST покладено функції загальнодержавної контррозвідки: а) протидія шпигунству - оперативний контроль за ефективністю функціонування режиму секретності в інформаційній сфері; оперативне забезпечення перекриття можливих шляхів проникнення агентури і технічних засобів іноземних розвідок до систем збереження інформації обмеженого користування, насамперед державної таємниці; оперативне забезпечення ефективного функціонування інших режимів безпеки Франції; розробка іноземних дипломатів, оперативний розшук, викриття, перевірка сигналів та розробка фактів державної зради (щорічне дізнання - до 5 тис. справ); здійснення агентурного проникнення у відповідні угруповання та агентурний апарат і кадровий склад іноземних спецслужб; б) боротьби з тероризмом; забезпечення безпеки іноземних дипломатичних представництв у Франції та французьких за кордоном.

Добування і збір оперативної контррозвідувальної інформації, необхідної для підтримання громадського порядку та інформування 352 керівництва держави про політичну, соціальну й економічну ситуацію в державі, покладено на Центральне управління загального розвідувального інформування МВС (ЦУЗО або РЖ - RG - Direction Centrale des Renseignements Generaux), Нормативно повноваження RG закріплені y Декреті Президента від 17 листопада 1951 р.

Так, завдання RG передбачають оперативне спостереження за діяльністю преси, вивчення шляхом опитувань громадської думки напередодні виборів, контроль діяльності сект і угруповань національних меншин, журналістів і політичних партій з метою попередження, викриття і припинення діяльності антиконституційних сил, масових заворушень, страйків тощо. Офіцери RG не мають юридичного права на затримання, арешти або допити. Вони отримують інформацію із відкритих джерел, шляхом таємного (агентурного і оперативно-технічного) проникнення на збори та інші масові заходи, в групи та організації, а також шляхом контролю поштового, телефонного та електронних каналів зв'язку.

Відразу ж після перемоги на президентських виборах 2007 року Ніколя Саркозі довірив ключову посаду генерального директора національної поліції своєму другу Фредеріку Пешенару, який все життя пропрацював у цьому відомстві. Але перед Пешенаром було поставлене завдання вирішити долю трьох контррозвідувальних служб безпеки, які опинилися під його керівництвом: DST (контррозвідки), RG (служби політичного розшуку) і SDAT (антитерористичного підрозділу кримінальної поліції). Початок цього процесу зроблений шляхом переводу всіх трьох служб під один дах - у сучасний будинок загальною площею 25 тис. м2 у північному пригороді Парижа Левалуа-Перре.

Головне управління кримінальної поліції МВС (ГУКП або ПЖ-PJ або DCPJ - Direction centrale de la police judiciaire) Франції є одним із найчисельніших підрозділів Головного управління національної поліції. ГУКП складається з низки Центральних служб {Services centrals) і координує оперативну роботу та дізнання 20 територіальних підрозділів - зовнішніх служб (Services exterieures) - у загально-кримінальному середовищі. ГУКП концентрує інформацію з оперативного обліку та інформаційні масиви баз даних автоматизованих систем ІВЦ МВС з кримінальних питань.

Спецслужби МВС тісно взаємодіють зі структурами, підпорядкованими MO, - Управлінням охорони і безпеки та Головним управлінням національної жандармерії.

Складна проблема забезпечення державної та громадської безпеки у сучасних умовах вимагала проведення відповідної концентрації зусиль контррозвідувальних служб держави. Проте можливість реалізації цієї ідеї з'явилася лише з приходом на посаду Президента Франції колишнього міністра внутрішніх справ Ніколя Саркозі.

У сфері оперативної діяльності важлива роль також належить цивільним міністерствам., які репрезентовані в Комітеті національної оборони та в Міжміністерському комітеті з розвідки. У складі кожного цивільного міністерства визначена посадова особа, на яку покладено завдання організації взаємодії з ГСНО та іншими відомчими спецслужбами.

Декрет M 81-514 від 12 травня ¡981 р. регламентує порядок організації захисту засобів та відомостей, які торкаються національної оборони та державної безпеки:

Стаття 1. Захист відомостей, предметів, документів та технологій, що становлять інтерес для національної оборони та державної безпеки, розголошення яких некомпетентними особами може завдати шкоди національній обороні або державній безпеці, а також - призвести до розголошення таємниць, вагомих для національної оборони і державної безпеки, здійснюється згідно з визначеним порядком.

Стаття 5. ...У межах, визначених прем'єр-міністром, кожен міністр у своєму міністерстві визначає критерії та форми захисту відомостей з грифом "Таємно" та "Конфіденційно",

Стаття 6. Кожен міністр зобов'язаний в разі необхідності організувати захист відомостей, доступ до яких обмежено.

Стаття 10. Міністр внутрішніх справ, міністр оборони та державний міністр зобов'язані у частині, що їх стосується, вжити заходи щодо виконання цього декрету.

На підставі викладеного розвідувально-інформаційну та інформаційно-аналітичну діяльність в Міністерстві іноземних справ здійснює Центр аналізу і прогнозування МЗС.

У складі Міністерства економіки та фінансів у січні 1990 р. створено спеціальний Відділ обробки інформації та боротьби з незаконною фінансовою діяльністю (TRACFC - Traitement du Renseignement et de l'action sur les circuits financiers clandestins), який складається з 12 чиновників та одного судді. Зазначений підрозділ входить до Міжнародної групи фінансових дій боротьби з відмиванням капіталів, добутих злочинним шляхом (GAFI - Groupe d'action financière sur le blanchisse ment des capitaux), членами якої також є США, Канада, Італія, Німеччина, Японія, Велика Британія. TRACFC має право заблокувати фінансові операції на термін до 12 год і більше.