РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

У галузі розвідки ГСНО організовує розвідувально-інформаційну діяльність і безпосередньо здійснює збір, обробку, систематизацію і узагальнення розвідувальних відомостей, необхідних урядові; забезпечує умови діяльності Секретаріату міжміністерського комітету з розвідки. ГСНО укомплектовано як цивільними особами, так і вищими офіцерами всіх видів збройних сил. Чисельність разом з іншими підпорядкованими йому структурами складає 584 співробітників, близько 110 з них задіяні в експертно-аналітичній сфері.

Основними структурними елементами ГСНО є:

Інформаційно-аналітичні управління (стратегічного розвитку І документування - evolution et Documentation Strategeique - EDS), в якому є спеціальний відділ, який раніше здійснював експертну оцінку Можливостей держав СНД. Управління обробки розвідувальних відомостей (Scietifique et Transfers Sensibles - STS) для поточного інформаційного забезпечення потреб уряду, наукових та експортних відомств.

Управління урядового контролю та забезпечення безпеки території {Moyens Gouvernementaux des Plans et de la Securite - MPS).

Загально-адміністративне управління {Administration Generale - AG).

Інститут вищих досліджень у галузі національної оборони (ІВДНО - IHEDN - Institut des hautes etudes de defense nationale) займається перепідготовкою вищих відповідальних військових і цивільних чиновників держапарату; аналізом і узагальненням матеріалів, що стосуються проблем стану і тенденцій розвитку геополітичного і військово-стратегічного балансу в Європі та світі; оцінкою, прогнозуванням впливу цих тенденцій на безпеку та обороноздатність Франції; на їх основі розробляє пропозиції щодо вдосконалення та узгодження концепції оборонної доктрини з новими реаліями; виконує наукові дослідження з певних питань на замовлення ГСНО та інших військових відомств.

Спеціальний комітет з контррозвідки (СКК - CSC - Comite Special de Contreespionnage) координує та спрямовує роботу всіх контррозвідувальних підрозділів МВС і MO держави. Одним із основних напрямків діяльності є керівництво функціонуванням режиму ефективного забезпечення безпеки державної таємниці.

Між міністерський комітет боротьби проти тероризму (АТМК - CILAT - Comite Interministeriel de la lutte antiterroriste), до складу якого входять високопоставлені представники канцелярії прем'єр-міністра, МВС, MO, МЗС, Мінюсту, Міністерства фінансів та інших зацікавлених відомств) створений для посилення координації діяльності та обміну інформацією між розвідкою (DGSE, DRM), контррозвідкою (DST) і поліцейськими службами (RG, PJ DGPN) у напрямку боротьби з тероризмом; здійснення спеціальних контрпропагандистських антитерористичних інформаційно-психологічних операцій.

Міжміністерська група зв'язку (МГЗ - GIC - Groupement interministeriel des contreles) підпорядкована прем'єр-міністрові, координує та здійснює прослуховування міжнародних телефонних переговорів в інтересах усіх спецслужб держави.

III. Міністерство оборони

Провідну роль у галузі розвідки і проведенні СІО та ІВ відіграє Міністерство оборони. Міністр оборони репрезентує Комітет національної оборони у Міжміністерському комітеті з розвідки. Головує на засіданнях Комітету військової розвідки (КВР - CRM - Comite des Renseignements Militaires), плановому органі, який спрямовує та координує розвідувальну діяльність структур міністерства оборони, генерального штабу та штабів окремих родів Збройних сил (ЗС). До складу цього Комітету входять міністр оборони (голова), начальник Генерального штабу, начальники штабів родів ЗС, начальники Головного управління зовнішньої безпеки (DGSE), Управління стратегічних досліджень (DES), Управління захисту і безпеки MHO (DPSD), Головного управління (Генеральної дирекції) озброєнь (DGA) і Головного управління національної жандармерії (DGGN).

Радником міністра оборони з питань військової розвідки є начальник Управління військової розвідки (DRM) Генерального штабу Збройних сил (ГШ ЗС).

Таким чином, міністру оборони безпосередньо підпорядковані: Головне управління зовнішньої безпеки (DGSE), Управління захисту і безпеки MHO (військова контррозвідка - DPSD), Управління стратегічних досліджень (DES). До виконання завдань розвідувального характеру залучаються також Головне управління озброєнь (DGA) і Головне управління національної жандармерії (DGGN). Через начальника ГШ ЗС здійснюється управління діяльністю DRM. У разі воєнної та іншої загрози життєвим інтересам держави та нації, які визначені законом, міністр оборони може взяти на себе всю повноту влади у керівництві спецслужбами, які підпорядковані міністрові внутрішніх справ, для концентрації всіх інформаційних і оперативних зусиль спеціальних служб на вирішення життєво важливих для французької нації проблем або попередження та припинення будь-якої загрози для суверенітету та безпеки держави.

Безпосередня діяльність розвідувальних і контррозвідувальних служб, насамперед у галузі інформаційного забезпечення систем безпеки держави, регламентується декретами Президента Франції.

Так, декрет № 82-306 від 2 квітня 1982 р. визначає функції служби загальнодержавної розвідки - Головного управління зовнішньої безпеки (ДЖСЕ - DGSE - Direction Generale de la Securite Exterieure): "Стаття 2. Першочерговим завданням Головного управління зовнішньої безпеки є добування в інтересах уряду в тісній взаємодії з іншими відповідними структурами відомостей, які становлять інтерес для безпеки Франції, та їх використання, а також викриття і припинення поза територією країни шпигунських дій, спрямованих проти французьких інтересів з метою попередження негативних наслідків".

DGSE - найбільш чисельна і могутня загальнодержавна розвідувальна служба Франції, яка здійснює свою оперативну та інформаційно-аналітичну діяльність за трьома основними напрямками: зовнішня розвідка - добування розвідувальної інформації та інформаційних даних (документів), переважно агентурним шляхом, за широким спектром питань в інтересах національної безпеки; зовнішня контррозвідка - викриття та попередження шпигунської та іншої розвідувально-підривної діяльності з боку іноземних держав та проведення спеціальних операцій. Крім того, DGSE може виконувати безпосередньо окремі персональні завдання Президента або прем'єр-міністра Франції.

Основним завданням Управління захисту і безпеки MHO Франції (УОБ - DPSD - Direction de la protection et de la securite de la Defense) як відомчого органу (військової контррозвідки) є запобігання проникненню агентури інорозвідок і "комуністичному впливу на французьку армію " - протидія шпигунству, саботажу, диверсіям і ворожій пропаганді у військах, оперативне спостереження та розробка пацифістських і антимілітарних угруповань, а також викриття фактів таємного транспортування зі зброї. У 1983 році було прийняте рішення про скорочення кількості оперативних співробітників, зайнятих стеженням за військовослужбовцями. Вони були переорієнтовані на забезпечення фізичної безпеки військових об'єктів.

Управління стратегічних досліджень (УСД - DES - Direction des etudes strategeiques) здійснює консультативно-інформаційну та інформаційно-аналітичну діяльність у межах Міністерства оборони у військово-політичних і воєнно-стратегічних питаннях.

IV. Начальник Генерального штабу Збройних сил

(Головнокомандувач сухопутних військ) відповідно до закону має повноту влади у сфері військової розвідки, бере участь в опрацюванні загальнодержавних планів "оборонної" розвідки та визначає основні напрямки і завдання оперативно-службової та інформаційно-аналітичної діяльності військової розвідки (DRM).