Розділ «4.2. Теоретико-правові та організаційні принципи, формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства»

Система швидкого реагування на раптово виявлені акції інформаційно-психологічної агресії (інформаційно-психологічної війни) повинна складатися з таких основних компонентів: а) оперативного штабу, який здійснює керівництво силами і засобами системи швидкого реагування та взаємодією (координацією діяльності) з іншими державними структурами, що не входять до системи; б) апарату оперативного штабу спеціальної структури, створюваної з частин і підрозділів органів державної влади, які беруть участь в інформаційному протиборстві, у результаті тимчасової передачі цих підрозділів у систему швидкого реагування і перепідпорядкування їхніх керівників керівництву оперативного штабу системи - на час відбиття агресії або до повної мобілізації та розгортання сил і засобів системи державного інформаційного протиборства; при цьому частини і підрозділи органів державної влади, включені в систему швидкого реагування, займають у ній положення, передбачене заздалегідь розробленим планом мобілізації та укомплектування системи силами і засобами швидкого реагування, а їхні керівники займають відповідні місця у вертикальній системі підпорядкування, необхідній у тих випадках, коли ситуація вимагає прийняття швидких (негайних) рішень; в) сил швидкого реагування, які знаходяться в постійній бойовій готовності, та спеціальних інформаційно-психологічних операцій, які складаються із сил, оперативних підрозділів розвідки, контррозвідки і власної безпеки з їхньою агентурою; слідчих органів, сил безпосередньої збройної підтримки діяльності сил інформаційно-психологічних операцій, підрозділів антикризового керування на територіях, що постраждали віддій агресора; г) системи військової цензури і роботи зі ЗМІ і МК в умовах діяльності з відбиття зовнішньої інформаційно-психологічної агресії (війни); ґ) системи оперативного перекидання та розгортання сил і засобів швидкого реагування в райони інформаційно-психологічного конфлікту; д) системи координації і взаємодії з іншими органами державної влади, які беруть участь в інформаційній боротьбі; е) спеціальних захищених систем зв'язку та автономних систем автоматизованого управління силами і засобами в зоні конфлікту.

У випадку ескалації конфлікту і неможливості припинення зовнішньої інформаційно-психологічної агресії (війни) на ранніх стадіях і в результаті введення в дію комплексу спеціальних заходів швидкого реагування в дію вступає система державного протиборства, заснована на використанні сил і засобів інформаційно-психологічної війни, передбачених штатами воєнного часу.

Система ІПП в умовах війни включає: а) надання керівництву державної системи інформаційного протиборства додаткових прав і повноважень, необхідних для виконання покладених на них завдань в особливих умовах; б) перебудова внутрішньої структури державної системи інформаційного протиборства відповідно до планів воєнного часу; в) поширення на соціальну сферу інформаційно-психологічних відносин (або на окремі її частини) законів регулювання соціальних відносин у воєнний час; г) мобілізація та розгортання сил і засобів інформаційно-психологічної війни, доукомплектування органів та структур інформаційно-психологічного протиборства до штатів воєнного часу; ґ) розгортання системи діяльності державної влади щодо локалізації завданого воєнними діями збитку і відновлення оборонного потенціалу; д) створення стратегічних резервів.

4.2.2. Організаційні особливості системи забезпечення безпеки РФ в інформаційно-психологічному протиборстві