Розділ «4.2. Теоретико-правові та організаційні принципи, формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства»

Інформаційна безпека

і) демонстрація (пропаганда) власної сили держави в інформаційно-психологічному просторі (у вигляді оперативно-тактичних навчань сил спеціальних інформаційно-психологічних операцій з використанням інформаційної зброї) з метою стримування потенційних агресорів;

ї) зосередження в галузі інформаційно-психологічного простору сил швидкого реагування (постійної готовності), які стали об'єктом уваги сил інформаційно-психологічних операцій ЗС, спецслужб та інших організацій іноземних держав, які беруть участь в інформаційному протиборстві, маневрування силами і засобами, призначеними для відбиття зовнішньої психологічної агресії, відповідно до виявлених погроз і найбільш небезпечних для психологічних атак супротивника напрямків удару;

й) протидія розвідувальній та іншій діяльності іноземних спецслужб у національному інформаційно-психологічному просторі;

к) забезпечення власної інформаційно-психологічної безпеки;

л) інформування Президента Російської Федерації, Уряду Російської Федерації та органів державної влади, уповноважених на ведення інформаційного протиборства, про виявлені загрози розв'язання інформаційно-психологічної агресії (інформаційно-психологічної війни) і ступеня загрози безпеці держави.

Виявлення акцій інформаційно-психологічної агресії, операцій та інформаційно-психологічної війни містить у собі:

1. Постійний пошук (моніторинг) зовнішніх загроз інформаційно-психологічній безпеці держави, можливих ознак, слідів і зовнішніх проявів здійснення акцій інформаційно-психологічної агресії або операцій інформаційно-психологічної війни.

2. Виявлення напрямків експансії іноземних держав в інформаційній (інформаційно-психологічної) сфері, протидія спробам іноземних держав за допомогою інформаційно-психологічної експансії створити умови для організації прихованого керування соціальними і політичними процесами держави ззовні.

3. Виявлення інших спроб створення умов для організації прихованого керування системою соціальних, економічних, політичних відносин держави, системою державної влади і місцевого самоврядування. До таких спроб, приміром, може належати створення умов для спонукання державної влади до здійснення певних дій не стільки у власних, скільки у чужих інтересах, а також інформаційно-психологічні провокації.

4. Аналітична реконструкція (за виявленими ознаками, слідами, зовнішніми проявами і логіко-структурними зв'язками) акцій інформаційно-психологічної агресії або таємних операцій інформаційно-психологічної війни, визначення їхніх цілей, завдань, планів на стратегічному, тактичному та оперативному рівні, послідовності реалізації заходів, задіяних сил і засобів, а також можливих наслідків цієї агресії. Як правило, діяльність сил інформаційно-психологічних операцій або вплив на них у тій чи іншій формі виявляються (відбиваються) в інформаційно-психологічному просторі (приміром, у матеріалах ЗМІ і МК). Це означає, що вони можуть бути виявлені й ідентифіковані насамперед відповідними аналітичними методами.

б. Інформування Президента Російської Федерації, Уряду Російської Федерації та органів державної влади, уповноважених на ведення інформаційного протиборства, про джерела, цілі, масштаби виявленої інформаційно-психологічної агресії (інформаційно-психологічної війни) і ступінь загрози безпеці держави.

Припинення акцій інформаційно-психологічної агресії та операцій інформаційно-психологічної війни на ранніх стадіях містить у собі: а) знищення джерел інформаційно-психологічної агресії (війни); б) нейтралізацію джерел інформаційно-психологічної агресії (війни); в) локалізацію масштабів і ступеня небезпеки інформаційно-психологічної агресії (війни).

Знищення джерел інформаційно-психологічної агресії (ураження сил і засобів інформаційно-психологічних операцій агресора звичайною та інформаційною зброєю, ураження командних пунктів і центрів керування агресією) може бути повним або частковим і виявлятися у припиненні супротивником інформаційної агресії або війни щодо певної держави або у випадку часткової поразки джерел призводити до зміни інтенсивності агресії, активності сил і засобів супротивника, а також планів реалізації агресивних дій на оперативному, тактичному та стратегічному рівнях.

Нейтралізація джерел інформаційно-психологічної агресії може бути повною або частковою.

Повна нейтралізація джерела інформаційно-психологічної агресії (війни ) містить у собі: а) паралізацію джерела агресії (війни); б) спонукання супротивника до відмови від агресивних дій (чи ведення війни); в) приховане керування джерелом агресії (війни); г) проникнення в кадровий склад сил і засобів інформаційно-психологічних операцій агресора.

Часткова нейтралізація джерела інформаційно-психологічної агресії (війни) містить у собі: а) дестабілізацію діяльності джерела агресії (війни); б) уповільнення активності джерела агресії (війни); в) дезінформацію військово-політичного керівництва сил інформаційно-психологічних операцій агресора; г) розбещення особового складу сил інформаційно-психологічних операцій; ґ) спонукання керівництва сил інформаційно-психологічних операцій агресора до зміни цілей і завдань агресії, а також основних її напрямків; д) відволікання сил і засобів агресора на не вартий уваги об'єкт тощо.

Локалізація масштабів і ступеня небезпеки інформаційної психологічної агресії (війни ) містить у собі: а) ізоляцію вогнищ агресії від сфер інформаційно-психологічного простору, який не порушила ця агресія; б) повну або часткову ізоляцію сил і засобів інформаційно-психологічної агресії (війни) щодо джерел керуючого впливу, інформаційно-телекомунікаційних каналів зв'язку супротивника, через які ці сили забезпечуються всім необхідним для продовження агресії; в) створення умов, які сковують і утруднюють дії сил та засобів інформаційно-психологічної агресії (війни) супротивника; г) стабілізацію масштабів агресії (недопущення розростання вогнищ агресії, проникнення деструктивних впливів за межі сфери інформаційно-психологічного конфлікту, втягування в конфлікт нових суб'єктів); г) стабілізацію інтенсивності джерела агресії (заходи, спрямовані на недопущення активності джерела інформаційно-психологічної агресії); д) мінімізацію завданого агресією збитку.

У випадку, якщо виявлену акцію або операцію інформаційно-психологічної війни неможливо ліквідувати на ранніх стадіях наявними силами інформаційно-психологічних операцій, які знаходяться в постійній готовності, в обов'язок системи протидії входить інформування Президента Російської Федерації, Уряду Російської Федерації й органів державної влади про виявлені загрози інформаційно-психологічній безпеці держави та локалізація активності агресора з метою одержання часу для мобілізації необхідних сил і засобів ІПП.

Система протидії акціям інформаційно-психологічної агресії на ранніх стадіях дозволяє попереджати, виявляти та у деяких випадках припиняти такі акції в зародку, локалізуючи збиток, завданий безпеці держави. Проте у тих випадках, коли супротивник устиг ґрунтовно підготуватися до агресії й забезпечив за собою головну перевагу - несподіваність нападу, інформаційно-психологічна агресія може бути виявлена системою протидії таким акціям уже на етапі безпосередньої реалізації агресивних планів. Це припускає таку можливість стану латентної стадії розвитку інформаційно-психологічного конфлікту, за якого багато завдань, переслідуваних агресором, уже досягнуті без опору з боку жертви агресії, механізми реалізації агресії налагоджені та працюють стабільно, стан конфлікту характеризується високим ступенем напруженості, а концентрація сил і засобів інформаційно-психологічних сил у конфлікті забезпечує агресору перевагу над захопленим зненацька супротивником.

У цих умовах потенційних можливостей системи протидії на ранніх стадіях може виявитися недостатньо для відбиття агресії, що вимагає створення в структурі державної влади нової системи Ш - системи швидкого реагування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.2. Теоретико-правові та організаційні принципи, формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА 1. НЕБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ЛЮДИНИ

  • 1.3. Інформаційно-психологічний вплив

  • РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНА "МАНІПУЛЯЦІЯ"

  • РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ ЛЮДИНИ

  • 3.2. Технології масового маніпулювання

  • РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ

  • 4.2. Узагальнення моделі психологічного маніпулювання

  • РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ

  • 5.2. Маніпулювання свідомістю за допомогою реклами

  • 5.3. Соціальні міфи та стереотипи

  • 5.4. Поняття про сугестивні технології

  • 5.5. Поради щодо протидії маніпулюванню

  • РОЗДІЛ 6. ОЗНАКИ ВИЯВЛЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • РОЗДІЛ 7. ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 7.2. Гендерні стереотипи та комунікативні моделі як основа інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство

  • 7.3. Гендерні особливості інформаційно-комунікативної діяльності в сучасній політиці

  • 7.4. Інтернет-ресурси пострадянського простору" присвячені гендерній проблематиці

  • 7.5. Гендерні особливості технологій інформаційно-психологічного впливу

  • ЧАСТИНА 2. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 1.3. Види, методи, сили та засоби проведення спеціальних інформаційних операцій і актів зовнішньої інформаційної агресії

  • 1.4. Загрози національній безпеці держави в інформаційній сфері

  • РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 2.2. Формування основ теорії і практики інформаційно-психологічного протиборства в роки Першої світової війни та в міжвоєнний період (1919-1939)

  • 2.3. Інформаційно-психологічне протиборство у роки Другої світової війни (1939-1945)

  • 2.4. Інформаційно-психологічне протиборство у роки "холодної війни" (1946-1991)

  • РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ США ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 3.2. Організаційно-правові аспекти державної політики США у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 4.2. Теоретико-правові та організаційні принципи, формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства
  • 4.3. Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 7. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 7.2. Організаційно-правові особливості побудови системи національної безпеки Китаю і функціонування її механізмів

  • ЧАСТИНА 3. ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 1.3. Однобічний характер використання свободи слова у діяльності ЗМІ

  • 1.4. Фактори впливу на діяльність ЗМІ

  • РОЗДІЛ 2. ЧОРНИЙ ТА БІЛИЙ ПІАР, "БРУДНІ" ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • 2.3. Чорний піар і "брудні" виборчі технології

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНО-РЕЛІГІЙНА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В НЕОКУЛЬТАХ ТА ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ

  • РОЗДІЛ 5. ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • РОЗДІЛ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ В ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОТИБОРСТВІ

  • РОЗДІЛ 7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

  • РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи