В Україні вважається, що 2-3% людей є багатими, 6-7% мають середній доход і 90-92% населення є бідним. Таке неприродне розшарування зумовлене затяжною (1991-1999 pp.) економічною кризою, що негативно позначається на рівні життя більшості людей. В 2007 р. в Україні офіційно зареєстровано 9 мільярдерів і 50 тисяч мільйонерів проти 40 в 1999 р. Якщо у 90-х роках середньодобове споживання продуктів харчування в Україні становило 3600 калорій, то в 2010-2011 pp. близько 3000, або менше, на 600 калорій. За останні роки в Україні споживання м'яса і м'ясопродуктів скоротилось в 2 рази, плодів і ягід – у 1,5 рази, молочних продуктів і яєць – у 1,5 рази.
За життєвим рівнем населення Україна займає 95 місце у світі. У 2010 р. середньорічний ВВП на душу населення в Україні становив 6 тисяч доларів (142 місце із 210 країн); у Норвегії – 46,7 тис., у США – 42,7 тисяч доларів.
В Україні соціально-економічна політика держави має зосереджуватися на формуванні надійної соціальної бази реформ, створенні сприятливих умов для становлення та зміцнення позицій середнього класу. Це повинно здійснюватися за рахунок формування стійкого прошарку людей-власників нерухомого майна, земельних ділянок та акцій, прискореного розвитку малого та середнього бізнесу, фермерських господарств, посилення законодавчої захищеності інтелектуальної власності та зміцнення на цій основі соціальних позицій представників науково-технічної інтелігенції, учених, діячів культури та освіти, спеціалістів середньої ланки управління, фінансистів та менеджерів.
Цьому повинна сприяти активна політика доходів. Подолання диспропорцій, які утворилися, має здійснюватися не шляхом штучного обмеження верхнього рівня доходів, а навпаки, їх легалізація та виведення з тіні, розширення прошарку людей, які користуються приватною власністю, у т.ч. на землю, отримуючи від цього доходи. Державна політика буде спрямована на стимулювання населення до набуття приватної власності, її захисту.
На які потреби витрачаються доходи сім'ї?
Якщо порівняти структуру видатків бюджету сімей країн з командною і ринковою економікою, то тут спостерігається істотна відмінність.
Таблиця 4
| Країни | Харчування | Одяг, · Взуття | Житло | Транспорт | Навчання, лікування |
| СРСР | 40,0 | 20,0 | 8,0 | 8,0 | 3,0 |
| Португалія | 35 | 11 | 15 | 16 | 6 |
| Греція | 33 | 9,5 | 20,5 | 13,0 | 4,5 |
| Швеція | 16,5 | 7,0 | 30,5 | 14,0 | 3,0 |
| Японія | 15,0 | 6 | 24 | 10 | 15 |
| США | 10,0 | 6,5 | 25,5 | 13,5 | 17,5 |
З таблиці видно, що в колишньому СРСР сім'я на харчування тратила 40% свого бюджету, тоді як сім'ї з ринковою економікою – від 10 до 35% . До речі, в Україні сім'я в середньому на харчування в 2000 р. витратила 62,7% свого бюджету, а у 2010 р. – 53,5%.
Відповідно до Закону Енгеля із зростанням доходів сім'ї питома вага видатків на харчування знижується, доля видатків на одяг, житло і комунальні послуги змінюється мало, а питома вага на задоволення культурних і інших нематеріальних потреб помітно зростає. Енгель стверджував, що про рівень добробуту населення в країні можна судити за питомою вагою видатків на харчування. Чим його питома вага нижча, тим вищий життєвий рівень. Цікаво, що 100 років тому питома вага видатків населення на харчування у США, Японії, Швеції була такою ж високою, як і в колишньому СРСР.
З таблиці видно, що на житло в СРСР сім'я тратила 8% свого бюджету, тоді як у капіталістичних країнах – від 15 до 30,5%. Справа в тому, що "житло” в нашому розумінні у високо розвинутих країнах іменується нетрями (трущобами). Якщо на Україні на душу населення припадає 20,7 м2, житлової площі, то у США – 70 м2, у Швеції – 52 м2, у Швейцарії – 45,5 м2. Середній розмір квартири в нашій країні становить 30,2 м2, у США – 150 м2, в Ісландії – 400 м2. Існує істотна відмінність у якості житла. Наприклад, у США 95% будинків мають телефон, кондиціонери, центральне опалення. На Україні центральне опалення має 74,6% житла у містах і 25,3% на селі, а ваннами забезпечено 71,7% житла у містах і 14,1% на селі. На нагромадження в СРСР сім'я тратила всього 6,3% свого бюджету, тоді як у капіталістичних країнах – 22-23%.
Таблиця 5
Структура доходів і витрат населення України (2012 р.) у %
| Доходи | Витрати | ||
| 1. Заробітна плата | 41,7 | 1. Придбання товарів та послуг | 76,2 |
| 2. Соціальні допомоги і трансферти | 38,5 | 2. Побочні податки на доходи, майно та інші сплачені поточні трансферти | 6,9 |
| 3. Прибуток і змішаний доход | 14,6 | 3. Приріст фінансових активів | 12,1 |
| 4. Доходи від власності | 5,2 | 4. Нагромадження нефінансових активів | 2,1 |
| 5. Доходи від власності; сплачені | 2,7 | ||
За останні роки в Україні спостерігається тенденція до зменшення питомої ваги витрат населення на купівлю непродовольчих товарів, і збільшуються витрати на послуги (у зв'язку з їх подорожчанням), придбання валюти, сплату податків. Якщо в 2000 році 62,7% своїх грошових доходів населення витрачало на придбання продовольчих товарів, а 29,2% – непродовольчих, то у 2010 р. відповідно 56 і 35,1%. Сума вкладів населення зросла з 1995 по 2010 рік з біб млн. грн. до 300 млрд. грн., а в розрахунку на душу населення відповідно з 12 грн. до 6580 грн.
У цілому грошові видатки населення України за останні роки є більшими за офіційні доходи, що зв'язано з тінізацією економіки. В Україні доходи в розрахунку на душу населення в 2007 р. становили 9930,3 грн., а витрати 12383,9 грн. або на 2453,6 грн. більше. Середньомісячний сукупний доход на одне домогосподарство в 2007 році в Україні становив 2012 грн., а витрати 1722 грн.
Система оподаткування доходів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економічної теорії» автора Кузняк Б.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особисті і сімейні доходи“ на сторінці 4. Приємного читання.
