Прислів'я і приказки українського народу

Теорія і методика виховання

7. Трудове виховання

"Коріння праці гірке, але плоди — солодкі"; "Умій працювати й помічників добирати"; "Щастя не в хмарах ховається, а працею здобувається"; "У праці — краса людини"; "Землю прикрашає сонце, а людину — праця"; "Без роботи — ані хліба, ані хати, ніде і води взяти"; "Дерево шанують, як добре родить, а людину — як добре робить"; "Людина свою долю працею кує".

8. Естетичне виховання

"Весняне сонце, як дівчини серце"; "Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскрешає"; "Як музика іскриста, то й душа чиста"; "Весна — днем красна"; "Весна гарна квітами, людина характером"; "Краса людини — в красі характеру".

9. Фізичне виховання

"Без здоров'я немає щастя"; "Найбільше багатство в світі — то здоров'я"; "Здоров'я людини — багатство країни"; "Як дитина бігає і грається, то й здоров'я усміхається"; "Розпусник гуляє — гнилу душу має"; "Сила без голови шаліє, а розум без сили міліє"; "У здоровому тілі — здоровий дух".

10. Родинне виховання

"Хто батьків шанує, той вовіки не загине"; "Дружна сім'я гори зрушить"; "Без сім'ї й без роду — хоч з мосту та в воду"; "Нема цвіту білішого над ожиноньку, нема роду милішого над дружиноньку"; "В хаті жінка три куги держить, чоловік — четвертий"; "Жінка для світу, теща для привіту, матінка рідна краще всього світу"; "На красиву жінку приємно дивитися, а з розумною добре жити"; "Чоловік без жінки — як без розуму"; "До людей — по розум, до матері — по серце"; "Молитва матері з дна моря рятує"; "Хто матір забуває, того Бог карає"; "Діти — не поле засіяне, їх треба доглядати"; "Умів дітей родити, умій І навчити"; "Принеси, Боже, здалека родину, то ми і в будень зробимо неділю"; "Не бажай синові багатства, а бажай йому розуму"; "Любов до батьків — основа всіх доброчинностей".

Провідне місце у процесі навчання займає проблема забезпечення інтелектуального розвитку людини, оскільки інтелект — головне багатство не тільки окремої особистості, а й певної соціальної спільноти, країни загалом. Багатовіковий досвід людей із сивої давнини, коли ще не виділилися такі науки, як психологія, генетика, свідчить, що розумними людьми не народжуються, а стають у результаті наполегливої праці над собою ("Талант — не птах, що прилітає зненацька", "Розум приходить не тільки з роками, а й з шипами", "Талант добувають працею" та ін.). Тому люди придумують засоби, які сприяли б розумовому розвитку дитини з раннього віку. Найбільш поширені з них — загадки. їх використовують у родинному вихованні, у процесі організації різноманітних ігор, своєрідних інтелектуальних змаганнях. Широке використання загадок спрямоване на створення ситуацій для дії рушійної сили. Адже навчання — це процес. Як і будь-який інший процес він має у своїй основі рушійну силу. Передусім це результат дії суперечностей між пізнавальними й практичними завданнями з одного боку і наявним рівнем знань, умінь і розвитку — з іншого. Коли перед людиною в будь-якій сфері діяльності постає певне завдання, а рівень знань недостатній, або й відсутній, виникають запитання: "Чому?", "Як?" та ін. Виникає рушійна сила, яка виявляється у підвищенні розумової активності, у потягу особистості до певних дій, спрямованих на набуття нових знань, щоб знайти відповідь на внутрішнє "Чому?" Ця закономірність лежить в основі проблемного навчання і випливає із закономірностей функціонування людського мозку: людина мислить лише тоді, коли перед нею постає завдання. Особливо важливо це в роботі з дітьми дошкільного й молодшого шкільного віку, які виявляють невгамовну активність у пізнанні навколишньої дійсності. Невипадково їх називають "чомучками".

Звертаються до загадок і використовують їх з метою включення розуму дитини в цікаву для неї активну діяльність, яка сприяє її інтелектуальному розвитку. У загадках відображено різні аспекти об'єктивної дійсності: рослинний і тваринний світ, явища природи, різноманітну діяльність людей.

Наведемо лише окремі групи народних загадок, відгадування яких вимагає напруження розумових сил людини, а отже сприяє її інтелектуальному розвитку.

• 1. Два брати у воду дивляться, та вони повік не зійдуться.

• 2. Не багнет, не куля, не меч і не снаряд, а людину вбиває.

• 3. Не суша і не вода: ні ногами не підеш, ні на човні не попливеш.

• 4. Через річку повисло червоне коромисло.

• 5. Без рук, без ніг, а ворота відчиняє.

• 6. Гуляє по полю, та не кінь.

• 7. Ввечері вмирає, а зранку оживає.

• 8. Коли немає — чекають, коли прийде — тікають.

• 9. Я — вода, і на воді плаваю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прислів'я і приказки українського народу“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Розділ 1 ПЕДАГОГІКА - НАУКА ПРО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Місце і роль педагогіки в життєдіяльності людей

  • Приклад низької педагогічної культури

  • Українська народна педагогіка, її місце у системі національного виховання

  • Етнопедагогіка. Народна педагогіка

  • Прислів'я і приказки українського народу
  • Казки

  • Балади

  • Народна пісня

  • Думи

  • Легенди

  • Педагогіка і релігія

  • З "Бесід священномученика Володимира, Митрополита Київського і Галицького" про причини поганого виховання у наш час.

  • Виховання справедливості

  • Виховання почуття соромливості

  • Розділ 2 МЕТА Й ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Генетична культура. Спадковість

  • Особливості анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей

  • Темперамент

  • Холерик.

  • Меланхолік.

  • Особливості молодших підлітків холеричного типу

  • Особливості молодших підлітків меланхолічного тину

  • Завдання всебічного гармонійного розвитку особистості в умовах полікультурної освіти

  • Концепції виховання

  • Закономірності виховного процесу

  • Пріоритет загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей у змісті виховання.

  • Провідна роль сім'ї у вихованні дитини

  • Особлива місія праці в соціалізації особистості

  • Виховання особистості в колективі

  • Мотиви виховання у системі соціального становлення особистості

  • Розділ 3 ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ

  • Принцип природовідповідності

  • Принцип гуманності

  • Принцип індивідуальності та диференціальності

  • Принцип етнічності

  • Принцип культуровідповідності

  • Методи виховання

  • Совість

  • Групи непрямих вимог

  • Формування вмінь і звичок

  • Метод привчання

  • Метод змагання

  • Метод заохочення

  • Метод покарань

  • Метод вибуху

  • Особистість і колектив

  • Лідерство. Лідери

  • Стадії розвитку колективу

  • Питання теорії і практики розвитку колективу

  • Педагогічні засади оптимізації спілкування

  • Рівні спілкування

  • Мануальне спілкування

  • Стилі спілкування

  • Рівень сформованості вміння спілкуватися

  • Правила спілкування

  • Методична робота класного керівника

  • Методи вивчення учнів і учнівських колективів

  • Програма вивчення учнів і складання характеристики

  • Програма вивчення класного колективу і складання характеристики

  • Диспут – як форма позакласної роботи

  • Колективні творчі справи (КТС)

  • Ключова роль сім'ї у вихованні дітей

  • Батьківський авторитет у вихованні дітей

  • Спілкування класного керівника з батьками

  • Форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів