7. Трудове виховання
"Коріння праці гірке, але плоди — солодкі"; "Умій працювати й помічників добирати"; "Щастя не в хмарах ховається, а працею здобувається"; "У праці — краса людини"; "Землю прикрашає сонце, а людину — праця"; "Без роботи — ані хліба, ані хати, ніде і води взяти"; "Дерево шанують, як добре родить, а людину — як добре робить"; "Людина свою долю працею кує".
8. Естетичне виховання
"Весняне сонце, як дівчини серце"; "Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскрешає"; "Як музика іскриста, то й душа чиста"; "Весна — днем красна"; "Весна гарна квітами, людина характером"; "Краса людини — в красі характеру".
9. Фізичне виховання
"Без здоров'я немає щастя"; "Найбільше багатство в світі — то здоров'я"; "Здоров'я людини — багатство країни"; "Як дитина бігає і грається, то й здоров'я усміхається"; "Розпусник гуляє — гнилу душу має"; "Сила без голови шаліє, а розум без сили міліє"; "У здоровому тілі — здоровий дух".
10. Родинне виховання
"Хто батьків шанує, той вовіки не загине"; "Дружна сім'я гори зрушить"; "Без сім'ї й без роду — хоч з мосту та в воду"; "Нема цвіту білішого над ожиноньку, нема роду милішого над дружиноньку"; "В хаті жінка три куги держить, чоловік — четвертий"; "Жінка для світу, теща для привіту, матінка рідна краще всього світу"; "На красиву жінку приємно дивитися, а з розумною добре жити"; "Чоловік без жінки — як без розуму"; "До людей — по розум, до матері — по серце"; "Молитва матері з дна моря рятує"; "Хто матір забуває, того Бог карає"; "Діти — не поле засіяне, їх треба доглядати"; "Умів дітей родити, умій І навчити"; "Принеси, Боже, здалека родину, то ми і в будень зробимо неділю"; "Не бажай синові багатства, а бажай йому розуму"; "Любов до батьків — основа всіх доброчинностей".
Провідне місце у процесі навчання займає проблема забезпечення інтелектуального розвитку людини, оскільки інтелект — головне багатство не тільки окремої особистості, а й певної соціальної спільноти, країни загалом. Багатовіковий досвід людей із сивої давнини, коли ще не виділилися такі науки, як психологія, генетика, свідчить, що розумними людьми не народжуються, а стають у результаті наполегливої праці над собою ("Талант — не птах, що прилітає зненацька", "Розум приходить не тільки з роками, а й з шипами", "Талант добувають працею" та ін.). Тому люди придумують засоби, які сприяли б розумовому розвитку дитини з раннього віку. Найбільш поширені з них — загадки. їх використовують у родинному вихованні, у процесі організації різноманітних ігор, своєрідних інтелектуальних змаганнях. Широке використання загадок спрямоване на створення ситуацій для дії рушійної сили. Адже навчання — це процес. Як і будь-який інший процес він має у своїй основі рушійну силу. Передусім це результат дії суперечностей між пізнавальними й практичними завданнями з одного боку і наявним рівнем знань, умінь і розвитку — з іншого. Коли перед людиною в будь-якій сфері діяльності постає певне завдання, а рівень знань недостатній, або й відсутній, виникають запитання: "Чому?", "Як?" та ін. Виникає рушійна сила, яка виявляється у підвищенні розумової активності, у потягу особистості до певних дій, спрямованих на набуття нових знань, щоб знайти відповідь на внутрішнє "Чому?" Ця закономірність лежить в основі проблемного навчання і випливає із закономірностей функціонування людського мозку: людина мислить лише тоді, коли перед нею постає завдання. Особливо важливо це в роботі з дітьми дошкільного й молодшого шкільного віку, які виявляють невгамовну активність у пізнанні навколишньої дійсності. Невипадково їх називають "чомучками".
Звертаються до загадок і використовують їх з метою включення розуму дитини в цікаву для неї активну діяльність, яка сприяє її інтелектуальному розвитку. У загадках відображено різні аспекти об'єктивної дійсності: рослинний і тваринний світ, явища природи, різноманітну діяльність людей.
Наведемо лише окремі групи народних загадок, відгадування яких вимагає напруження розумових сил людини, а отже сприяє її інтелектуальному розвитку.
• 1. Два брати у воду дивляться, та вони повік не зійдуться.
• 2. Не багнет, не куля, не меч і не снаряд, а людину вбиває.
• 3. Не суша і не вода: ні ногами не підеш, ні на човні не попливеш.
• 4. Через річку повисло червоне коромисло.
• 5. Без рук, без ніг, а ворота відчиняє.
• 6. Гуляє по полю, та не кінь.
• 7. Ввечері вмирає, а зранку оживає.
• 8. Коли немає — чекають, коли прийде — тікають.
• 9. Я — вода, і на воді плаваю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прислів'я і приказки українського народу“ на сторінці 2. Приємного читання.
