Діяльність класного керівника носить творчий характер і не може обмежуватися якимись рамками. Можна вести мову лише про різноманітність форм виховної роботи (рис. 3.15).
З погляду рівня спілкування визначають індивідуальну, групову і фронтальну форми роботи. Вибір тієї чи іншої форми виховної роботи зумовлюється різними факторами: завданнями виховання, рівнем розвитку первинного колективу, індивідуальними особливостями розвитку школярів, об'єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями та ін.
З погляду використання джерел і засобів виховного впливу на школярів виділяють: словесні форми (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі, усні журнали та ін.); практичні форми (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси, суспільно корисна праця та ін.); наочні форми (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди та ін.). Але всі форми виховної роботи класного керівника взаємопов'язані, доповнюють і збагачують одна одну. Є види роботи, в яких використовуються і словесні, і практичні, і наочні форми, тобто має місце діалектична інтеграція. Зразком такої інтеграції є, наприклад, колективні творчі справи (КТС). Провідним функціональним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчителів, які працюють з вихованцями. Вчитель-вихователь повинен добре володіти методами вивчення учнів і дитячих колективів.
Процес вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням таких правил:
• вивчення має бути спрямоване на виявлення особливостей процесу фізичного, психічного і соціального розвитку вихованця;
• дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання;
• діагностика має виявляти не лише рівень розвитку конкретної особистості, але і проектуватися, за висловом Л.С. Виготського, з урахуванням "зони найближчого розвитку";
• рівень розвитку особистості має бути описаний як змістовна характеристика її відповідної діяльності, а процес розвитку розглядатися як зміна якісних своєрідних етапів розвитку цієї діяльності;
• вивчення школярів важливе не саме по собі; воно завжди має бути спрямоване на розв'язання конкретних педагогічних задач;
• вихователь у процесі вивчення учнів має керуватися принципом педагогічного оптимізму щодо їхнього розвитку та соціально-психологічного зростання;
• прагнення дотримання комплексності у вивченні учнів, охоплювати всі сторони їхнього фізичного, психічного і соціального розвитку;
• застосування методів і методик вивчення учнів і шкільних колективів має відповідати віковим можливостям дітей;
• дослідження соціально-психічного розвитку, як правило, має відбуватися у природних умовах навчально-виховного процесу;
• діагностикою мають бути охоплені всі учні; вона має проводитися систематично;
• вивчення учнів поєднується з виховним впливом на них.
Вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не на негативних рисах характеру та особливостях поведінки.
Методи вивчення учнів і учнівських колективів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методична робота класного керівника“ на сторінці 2. Приємного читання.
