Правила спілкування

Теорія і методика виховання

• гуманізму: повага до особистості, її гідності, турбота про її захист;

• демократизму: врахування думки членів колективу, всіляка підтримка ініціативи кожної особистості;

• індивідуально-особистісного підходу: вивчення рівня і особливостей розвитку вихованців, урахування їх у конкретних умовах;

• оптимізму: віра у становлення соціальної зрілості вихованців, навіювання їм тенденції бути кращими, прагнення до позитивних дій;

• наступності: узгодженість дій усіх, хто має відношення до конкретної особистості (батьків, учителів-вихователів, керівників дитячих закладів), вироблення єдиних правил взаємин;

• емоційності: моделювання технологій спілкування на позитивних емоціях.

Учитель-вихователь спілкується не лише з дітьми, але і з колегами, керівництвом закладу, батьками учнів. Ефективність праці педагога здебільшого залежить від наявності позитивного морально-психологічного клімату в педагогічному колективі. Створення такого клімату — одне з головних завдань керівника навчально-виховного закладу. Важливо, щоб він усвідомлював свою роль саме як керівника, а не погонича. Він має виявляти ініціативу, подавати приклад своїм колегам, створювати оптимальні умови для діяльності, вести колектив за собою. "Погонич" же лише поганяє своїх підлеглих, залишаючись позаду і зухвало покрикуючи на них. Керівник усі промахи колег бере на себе; погонич завжди шукає "цапа-відбувайла". Тому справжній керівник має дотримуватися з колегами правил спілкування, які вдало сформулював український педагог-дослідник П.М. Щербань.

• 1. Спілкування в педагогічному процесі не може обмежуватися лише функцією інформації.

• 2. Не організовуйте спілкування з колегами "по вертикалі", "зверху вниз".

• 3. Учіться бачити себе збоку, очима колег: частіше аналізуйте свою діяльність; ставте себе на місце колег; відвідуючи уроки колег, порівнюйте себе з ними; виявляйте власні вади і ліквідовуйте їх; чесно визнавайте свої помилки.

• 4. Умійте слухати колег, намагайтесь зрозуміти їхній настрій. Удосконалюйте свої перцептивні здібності. Навчіться за виразом обличчя, очей розуміти душевний стан дитини чи колеги.

• 5. Пам'ятайте, що конфлікт з колегою може бути лише наслідком вашої педагогічної та етичної неграмотності. Уміння уникати конфлікту — один з виявів педагогічної мудрості.

• 6. Стимулюйте спілкування з колегами і вихованцями, робіть його постійним і неперервним. Виступайте ініціатором спілкування.

• 7. Проаналізуйте свої дії: чи не переважає у вашому спілкуванні з колегами критика; чи часто ви розпочинаєте розмову з критичних зауважень; чи не відчуваєте ви прагнення колег обмежити контакти з вами лише діловим спілкуванням.

• 8. Частіше посміхайтесь колегам. Посмішка керівника створює атмосферу пошуку, гарного настрою, успіху.

• 9. Будьте доброзичливими до колег. Не робіть людям того, чого ви не бажаєте собі. Прагніть до співробітництва. Знаходьте в колегах цінне, цікаве, корисне. Завжди пам'ятайте слова М. Монтеня: "Для того, хто не опанував науку добра, будь-яка інша наука лише на шкоду".

• 10. Стежте за власною мовою, пам'ятайте, що вона — відображення вашої особистості: не вживайте вульгаризмів; стежте за темпом і тональністю своєї мови; уникайте різких інтонацій, окриків, усього, що викликає емоційний дискомфорт.

• 11. Радійте успіхам ваших колег, заохочуйте їх, пам'ятайте народну мудрість: "Боги і діти живуть там, де їх хвалять".

• 12. Не виділяйте серед колег любимчиків, гоніть від себе підлабузників; з усіма будьте рівними.

Спілкування відбувається на "кожному квадратному метрі" нашої діяльності: в родині, у навчально-виховних закладах, на виробництві, у військових формуваннях, у державних установах та ін. Тому успіх будь-якої діяльності людини залежить не лише від суто професійних знань і вмінь, але й від рівня культури спілкування. Потрібно постійно збагачувати досвід педагогічного спілкування, щоб робити своє життя і життя оточуючих хоч трішки кращим. Треба дбати про "екологію" слова, яка повинна оберігати людину. Коли аналізують причини, які сприяють тривалості життя японців, то серед інших вказують па те, що у цього народу традиційною є лагідність слова, У спілкуванні японці не вдаються до лихослів'я, не вживають грубих слів, які могли б викликати у співбесідника образу, гіркоту. Лише лагідність, повага, м'яка, навіть ніжна тональність, що супроводжується посмішкою. Ця тенденція має слугувати добрим уроком для нас, стати складовою нашого буття.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правила спілкування“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Розділ 1 ПЕДАГОГІКА - НАУКА ПРО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Місце і роль педагогіки в життєдіяльності людей

  • Приклад низької педагогічної культури

  • Українська народна педагогіка, її місце у системі національного виховання

  • Етнопедагогіка. Народна педагогіка

  • Прислів'я і приказки українського народу

  • Казки

  • Балади

  • Народна пісня

  • Думи

  • Легенди

  • Педагогіка і релігія

  • З "Бесід священномученика Володимира, Митрополита Київського і Галицького" про причини поганого виховання у наш час.

  • Виховання справедливості

  • Виховання почуття соромливості

  • Розділ 2 МЕТА Й ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Генетична культура. Спадковість

  • Особливості анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей

  • Темперамент

  • Холерик.

  • Меланхолік.

  • Особливості молодших підлітків холеричного типу

  • Особливості молодших підлітків меланхолічного тину

  • Завдання всебічного гармонійного розвитку особистості в умовах полікультурної освіти

  • Концепції виховання

  • Закономірності виховного процесу

  • Пріоритет загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей у змісті виховання.

  • Провідна роль сім'ї у вихованні дитини

  • Особлива місія праці в соціалізації особистості

  • Виховання особистості в колективі

  • Мотиви виховання у системі соціального становлення особистості

  • Розділ 3 ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ

  • Принцип природовідповідності

  • Принцип гуманності

  • Принцип індивідуальності та диференціальності

  • Принцип етнічності

  • Принцип культуровідповідності

  • Методи виховання

  • Совість

  • Групи непрямих вимог

  • Формування вмінь і звичок

  • Метод привчання

  • Метод змагання

  • Метод заохочення

  • Метод покарань

  • Метод вибуху

  • Особистість і колектив

  • Лідерство. Лідери

  • Стадії розвитку колективу

  • Питання теорії і практики розвитку колективу

  • Педагогічні засади оптимізації спілкування

  • Рівні спілкування

  • Мануальне спілкування

  • Стилі спілкування

  • Рівень сформованості вміння спілкуватися

  • Правила спілкування
  • Методична робота класного керівника

  • Методи вивчення учнів і учнівських колективів

  • Програма вивчення учнів і складання характеристики

  • Програма вивчення класного колективу і складання характеристики

  • Диспут – як форма позакласної роботи

  • Колективні творчі справи (КТС)

  • Ключова роль сім'ї у вихованні дітей

  • Батьківський авторитет у вихованні дітей

  • Спілкування класного керівника з батьками

  • Форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів