• гуманізму: повага до особистості, її гідності, турбота про її захист;
• демократизму: врахування думки членів колективу, всіляка підтримка ініціативи кожної особистості;
• індивідуально-особистісного підходу: вивчення рівня і особливостей розвитку вихованців, урахування їх у конкретних умовах;
• оптимізму: віра у становлення соціальної зрілості вихованців, навіювання їм тенденції бути кращими, прагнення до позитивних дій;
• наступності: узгодженість дій усіх, хто має відношення до конкретної особистості (батьків, учителів-вихователів, керівників дитячих закладів), вироблення єдиних правил взаємин;
• емоційності: моделювання технологій спілкування на позитивних емоціях.
Учитель-вихователь спілкується не лише з дітьми, але і з колегами, керівництвом закладу, батьками учнів. Ефективність праці педагога здебільшого залежить від наявності позитивного морально-психологічного клімату в педагогічному колективі. Створення такого клімату — одне з головних завдань керівника навчально-виховного закладу. Важливо, щоб він усвідомлював свою роль саме як керівника, а не погонича. Він має виявляти ініціативу, подавати приклад своїм колегам, створювати оптимальні умови для діяльності, вести колектив за собою. "Погонич" же лише поганяє своїх підлеглих, залишаючись позаду і зухвало покрикуючи на них. Керівник усі промахи колег бере на себе; погонич завжди шукає "цапа-відбувайла". Тому справжній керівник має дотримуватися з колегами правил спілкування, які вдало сформулював український педагог-дослідник П.М. Щербань.
• 1. Спілкування в педагогічному процесі не може обмежуватися лише функцією інформації.
• 2. Не організовуйте спілкування з колегами "по вертикалі", "зверху вниз".
• 3. Учіться бачити себе збоку, очима колег: частіше аналізуйте свою діяльність; ставте себе на місце колег; відвідуючи уроки колег, порівнюйте себе з ними; виявляйте власні вади і ліквідовуйте їх; чесно визнавайте свої помилки.
• 4. Умійте слухати колег, намагайтесь зрозуміти їхній настрій. Удосконалюйте свої перцептивні здібності. Навчіться за виразом обличчя, очей розуміти душевний стан дитини чи колеги.
• 5. Пам'ятайте, що конфлікт з колегою може бути лише наслідком вашої педагогічної та етичної неграмотності. Уміння уникати конфлікту — один з виявів педагогічної мудрості.
• 6. Стимулюйте спілкування з колегами і вихованцями, робіть його постійним і неперервним. Виступайте ініціатором спілкування.
• 7. Проаналізуйте свої дії: чи не переважає у вашому спілкуванні з колегами критика; чи часто ви розпочинаєте розмову з критичних зауважень; чи не відчуваєте ви прагнення колег обмежити контакти з вами лише діловим спілкуванням.
• 8. Частіше посміхайтесь колегам. Посмішка керівника створює атмосферу пошуку, гарного настрою, успіху.
• 9. Будьте доброзичливими до колег. Не робіть людям того, чого ви не бажаєте собі. Прагніть до співробітництва. Знаходьте в колегах цінне, цікаве, корисне. Завжди пам'ятайте слова М. Монтеня: "Для того, хто не опанував науку добра, будь-яка інша наука лише на шкоду".
• 10. Стежте за власною мовою, пам'ятайте, що вона — відображення вашої особистості: не вживайте вульгаризмів; стежте за темпом і тональністю своєї мови; уникайте різких інтонацій, окриків, усього, що викликає емоційний дискомфорт.
• 11. Радійте успіхам ваших колег, заохочуйте їх, пам'ятайте народну мудрість: "Боги і діти живуть там, де їх хвалять".
• 12. Не виділяйте серед колег любимчиків, гоніть від себе підлабузників; з усіма будьте рівними.
Спілкування відбувається на "кожному квадратному метрі" нашої діяльності: в родині, у навчально-виховних закладах, на виробництві, у військових формуваннях, у державних установах та ін. Тому успіх будь-якої діяльності людини залежить не лише від суто професійних знань і вмінь, але й від рівня культури спілкування. Потрібно постійно збагачувати досвід педагогічного спілкування, щоб робити своє життя і життя оточуючих хоч трішки кращим. Треба дбати про "екологію" слова, яка повинна оберігати людину. Коли аналізують причини, які сприяють тривалості життя японців, то серед інших вказують па те, що у цього народу традиційною є лагідність слова, У спілкуванні японці не вдаються до лихослів'я, не вживають грубих слів, які могли б викликати у співбесідника образу, гіркоту. Лише лагідність, повага, м'яка, навіть ніжна тональність, що супроводжується посмішкою. Ця тенденція має слугувати добрим уроком для нас, стати складовою нашого буття.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правила спілкування“ на сторінці 3. Приємного читання.
