• Добре, сказала вона, — не хочеш допомагати безкоштовно, буду за твою допомогу платити гроші.
• А скільки будеш платити? — зацікавився Юра.
Юрина мама показала цінник сусідки. Юра уважно перечитав його, подумав і сказав:
— Згоден.
Після цього Юра почав охоче допомагати мамі. Він завзято мив блюдця, тарілки, чашки, чистив сковороди, прибирав у квартирі.
Мама раділа: "Добре, нехай хоч і за гроші, але допомагає".
Так продовжувалося тижнів два, а на третій Юра знову почав ухилятися від роботи: то в нього голова болить, то поганий настрій, то йому треба домашні завдання готувати.
Одного разу після чергового Юриного ухилення від допомоги, мама сама прибрала в квартирі, вимила посуд і вийшла з будинку. Проходячи повз сусідній під'їзд, у вікні кухні першого поверху побачила свого сина. У великому фартусі він мив на кухні посуд, перебігав з кухні до кімнати і щось там прибирав.
"Ось тобі раз! — подумала Юрина мама. — Вдома рідній мамі перестав допомагати, а в чужої сусідки бігає, як очманілий?!" Присіла на лавку і почала чекати сина. Хвилин через десять Юра вийшов із під'їзду Й зупинився, почав перераховувати гроші, які дістав з кишені.
• Юрочко, — запитала сина мама. — Що ти там робив у чужій квартирі?
• Як що? - здивовано перепитав син маму. — Я допомагав тьоті Ніні прибирати в квартирі.
• Допомагав тьоті Ніні? А чому ти не допомагаєш мені?
• Ой, мамо, — сказав Юра, — ти сама говорила, що ми живемо в умовах ринку, де передусім панує матеріальна зацікавленість.
• Юра, я ж платила тобі згідно з цінником. Як тьотя Ніна своєму синові.
• Але син тьоті Ніни поїхав навчатися в професійно-технічне училище в інше місто. І цінник у нас 3 тьотею Ніною інший. Все зростає. Платити, мамочко, треба більше.
Ось така історія. Чи може мама Юри сподіватися, що син на старість допомагатиме їй, догляне в немочі?
Непоодинокі випадки, коли батьки влаштовували своєрідні торги на ґрунті успіхів їхніх чад у навчанні: "Якщо за перше півріччя матимеш загальний бал не менше 10, купимо тобі велосипед". Хлопчик вчиться у 5-му класі. Сергій і справді виявляв наполегливість у навчанні. А коли оцінка його не влаштовувала, бігав за вчителем, канючив поставити йому вищу оцінку "Не нижче 10, бо залишусь без велосипеда". Товариші навіть прізвисько придумали "канюка на велосипеді".
Трапляються випадки, коли на ґрунті плати за навчання батьки намагаються задобрити дітей, відкупитися від них подарунками, забуваючи про необхідність забезпечення в родині належного морально-духовного клімату. Ось ще одна прикра історія.
Була, на перший погляд, звичайна сім'я: батько, мати, син Едуард. Батьки займалися бізнесом. Едик навчався в сьомому класі. Дома була ще й домогосподарка. Едика щодня водій тата підвозив до школи, а після уроків привозив додому. Батьки забороняли Едикові виходити з будинку і гратися з однолітками ("Щоб, бува, ніхто не викрав"). Домогосподарка турбувалася, щоб Едик був завжди вчасно нагодований, акуратно одягнений. Батьки, зайняті своїми справами, практично майже не спілкувалися з сином. Однак Едика "завалили" іграшками, всілякими засобами для розваг: телевізором, комп'ютером, відеомагнітофоном, приставкою для відеоігор, мобільним телефоном останньої моделі, іншими сучасними електронними забавами. Ось так Едик жив уже п'ять років.
Недільного дня батьки були вдома. Едик довго просив тата і маму піти на прогулянку до річки, поплавати на човні. Батько на прохання сина відповів сердито: "Відчепись від мене! Я водія відпустив. Яка там річка! Он у тебе повно найкращих іграшок. Комп'ютер. Іди і грайся".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Метод заохочення“ на сторінці 2. Приємного читання.
