Орієнтація на виховання дітей у штучно привілейованих умовах веде до зростання кількості фізично і соціально ослаблених людей. Спроби зробити їх щасливими, оберігаючи від необхідності напружуватися в різних аспектах розвитку (фізичного, психічного, соціального), не приводять до успішних результатів. Бо слабкий залишається слабким і нещасним. А в сильних знижується рівень щасливості — вони детренуються, стають слабшими, втрачають високі життєві орієнтири. Справа ще й у тому, що природа диктує певний рівень необхідності в діяльності, у вияві достатніх зусиль. Нижче цього рівня аж ніяк не можна опускатися. Якщо орієнтуватися на рівень щастя пасивних людей, які погоджуються на "маленьке" щастя, лише б робота була "легкого", тоді знижується рівень розвитку й інших людей. А отже, якість і ефективність суспільства загалом.
Цей процес уже дає про себе знати. У значної частини нинішньої молоді виразно проглядається інфантилізм (лат. infantilis — дитячий) — затримка в розвитку організму, яка виявляється в збереженні у дорослої людини фізичних і психічних рис, властивих дитячому вікові.
Цікавим у контексті формування соціальної зрілості людської особистості є аналіз життєдіяльності відомих і значимих у суспільстві постатей — політичних, державних діячів, учених, письменників, поетів, працівників мистецтва. Переважна їх більшість (понад 70 %) — вихідці з села. Мабуть, це не випадковість, а швидше закономірність. Підтверджується теза: "Генії народжуються в провінції, а помирають у Парижі". У 2006 р. вийшла в світ книга "500 персоналій України", в якій подані характеристики відомих людей нашої країни. Навіть побіжне ознайомлення з життєвими шляхами духовної еліти України підтверджує, що сильні люди народжуються в селі. Така закономірність може бути зумовлена низкою різних чинників. По-перше (і це головне), життя в сільській місцевості об'єктивно зумовлює створення соціально-педагогічних ситуацій, коли дитина з раннього віку поставлена перед необхідністю вияву самостійності в різноманітних видах діяльності (вона повинна багато рухатися, брати участь у розв'язанні побутових завдань, доглядати за домашніми тваринами, рослинами, виконувати інші господарські роботи, доглядати менших братиків і сестричок і т. ін.). По-друге, життя серед живої природи формує у людини з раннього віку філософію неосферного буття (В.І. Вернадський), а саму її — цілеспрямованою, наполегливою, здатною до активної самостійної діяльності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Закономірності виховного процесу“ на сторінці 2. Приємного читання.
