• формування розуміння необхідності праці;
• виховання соціально-психологічної готовності до трудової діяльності;
• виховання поваги до людей праці та до результатів праці;
• оволодіння уміннями і навичками трудової діяльності.
Процес виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості є досить складним і багатоаспектним. Для досягнення бажаних результатів необхідно залучити і задіяти всі ланки: сім'ю, навчально-виховні заклади, громадські формування, спеціальні інституції держави. І лише комплексний підхід може принести очікувані результати. Він передбачає забезпечення єдності вимог у системі всебічного гармонійного виховання, а також єдності й узгодженості форм, засобів і методів впливу на особистість (рис. 2.5).
Провідне місце в системі соціальних інститутів, які впливають на всебічний гармонійний розвиток особистості, поза всякими сумнівами займає сім'я. У сиву давнину, коли ще не було таких інституцій, як дитячі садки, школи, позашкільні виховні заклади, засоби масової інформації, в суспільстві домінував культ Матері і Батька, культ Родини. Передусім родина брала на себе повну відповідальність за виховання дітей. Сім'я — найбільш геніальний витвір природи і суспільства. Коли б хтось запитав, де знаходиться духовний центр Землі, без вагань можна було б відповісти — у родині.
Руйнівною для суспільства виявилася тенденція приниження ролі сім'ї у вихованні молодого покоління. Теоретики і практики комуністичного будівництва орієнтувалися в основному на домінування громадського виховання юні, практично залишаючи за сім'єю лише репродуктивну функцію. У результаті такого підходу десятиліттями руйнувалися святі почуття материнства, та й батьківські почуття також. Прославлялась жінка-комісар у шкірянці з наганом, жінка-трактористка в замасленому комбінезоні, жінка-адміністратор. Жінку штучно відлучали від найважливішої посади в житті, яка належить їй від природи, — бути Матір'ю, народжувати і виховувати дітей. Наслідком такої недалекоглядної політики стала соціальна і духовна руйнація людини, а отже, і суспільства. Щорічно в Україні анулюється понад 50 % шлюбів, значна кількість жі-
нок відмовляється від своїх новонароджених дітей, частина їх просто викидається на смітник. Уже це дає підстави стверджувати, що в країні щось неблагополучно, якщо в ній руйнується людина. Потрібні гігантські зусилля, щоб відродити в суспільстві культ Матері і Батька, культ Сім'ї.
Важливе місце у справі розв'язання завдань всебічного гармонійного розвитку особистості займають освітньо-виховні заклади. Саме тут відбувається первинна соціалізація дитини, закладається фундамент її подальшого становлення, формування. В Україні впродовж XX ст. була створена широка і порівняно досконала система освіти й виховання. Якщо відкинути тоталітарні ідеологічні шори, в рамках яких ця система функціонувала, то й нині за своєю структурою і мережею, сутністю і змістом нею можна було б пишатися. Але для цього треба вивести освітньо-виховні заклади з бідності і рішуче піднести соціальний статус учителя-вихователя як у моральному, так і в матеріальному плані. На жаль, останніми роками показник охоплення дітей дошкільного віку навчально-виховними установами різко зменшився і становить пипі менше 44 %, усі навчальні заклади потерпають від браку коштів і уваги з боку держави та суспільства.
Останнім часом помітною стала тенденція ігнорування національних надбань у царині освіти і виховання, а також сліпого копіювання, механічної екстраполяції чужого досвіду. Це своєрідне "мавпування".
Серед чинників, які впливають на розвиток і виховання особистості, все більшою стає частка засобів масової інформації. Вони стали доступними для всіх верств населення. Роздумуючи над особливостями їхнього впливу на молоде покоління з педагогічного погляду, доводиться констатувати, що вони нерідко (особливо телебачення) приносять більше шкоди в сенсі морально-духовного становлення молодого покоління, ніж користі. Частина працівників електронних засобів інформації, не маючи належної психолого-педагогічної підготовки, на перше місце висуває комерційні інтереси, матеріальну вигоду, не несе будь-якої відповідальності за руйнівний вплив своєї продукції на молодь. Та й не тільки на молодь. Засилля на телевізійних екранах картин жорстокості, аморальності, легковажного ставлення до життя, насильства, негативізму навіть в інформаційних програмах, пропагування безкінечного дозвілля без праці, низької загальної, душевної, мовної й етичної культури — все це аж ніяк не сприяє розв'язанню завдань всебічного гармонійного виховання молоді.
Коли йде мова про комплексний підхід до виховання, всі соціальні інституції мають бути об'єднані спільною метою і відповідальністю в сенсі використання педагогічно вмотивованих і морально виправданих засобів, форм, методів впливу на людину, передусім на дітей і молодь. Без такого скоординованого, цілеспрямованого позитивного ставлення до проблем виховання марно сподіватися на позитивні результати у справі вдосконалення людини, а значить і суспільства.
Концепції виховання
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Завдання всебічного гармонійного розвитку особистості в умовах полікультурної освіти“ на сторінці 3. Приємного читання.
