• можливістю особистих втрат;
• упевненістю, що зміни не принесуть нічого хорошого;
• очікуванням негативних наслідків тощо [94].
Менеджер повинен володіти інформацією не лише про те, хто з працівників чинить опір змінам в організації, а й з'ясувати, з яких причин вони займають таку позицію. Знання причин, що породили опір змінам, аргументів, що висловлюються при цьому, є найважливішою передумовою його подолання. Для подолання опору змінам використовують такі заходи:
• відкрите обговорення ідей (індивідуальні бесіди, виступи перед колективом, проведення конференцій, симпозіумів, семінарів тощо);
• залучення підлеглих до прийняття управлінських рішень;
• підтримка працівників (емоційна, матеріальна, професійна тощо), які є активними учасниками процесів, пов'язаних зі змінами;
• переговори щодо впровадження новинок;
• аргументоване пояснення прогнозованих переваг від впровадження змін;
• висунення окремих працівників на більш високі посади;
• делегування особистості, яка може чинити найбільший опір змінам, провідної ролі в прийнятті рішень про нововведення;
• маневрування з метою отримання згоди на зміни;
• примус через погрози (звільнення з роботи, блокування службового росту, підвищення заробітної плати тощо);
• створення механізму стимулювання працівників за нововведення;
• реорганізація структури управління тощо.
Здійснення організаційних змін з метою забезпечення розвитку організації є, як правило,, тривалим, трудомістким та стресозумовлюючим процесом. Як зазначає американський вчений Гаррісон Емерсон (1853-1931), "навіть якщо реформатор на підприємстві наділений найвищою владою, йому все ж нелегко буває подолати величезний опір хибних ідеалів, утопічних норм та довголітніх практичних навичок своїх підлеглих" [55]. Тому для успішної реалізації організаційних змін та розвитку доцільно забезпечити прозорість інформації та використовувати розгалужену систему матеріального і морального стимулювання.
Організаційний розвиток - це довгострокова робота щодо удосконалення процесів розв'язання проблем та оновлення організації з допомогою перемін шляхом ефективнішого спільного регулювання, з використанням культурних постулатів, теорії і технології прикладної науки про поведінку, дослідження дією.
Процес розв'язання проблем та оновлення в організації визначається впливом факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Культура характеризується нормами поведінки, почуттями, відносинами між працівниками, розумінням цінностей. Спільне регулювання культури полягає в управлінському впливі на її найважливіші параметри. Формальні робочі групи виступають головними об'єктами діяльності в процесі організаційного розвитку. Агентом перемін є зовнішній консультант. Дослідження дій складається з діагнозу стану організації, прийняття рішень з установлення конкретних планів, дій, їх реалізації та оцінки.
Розглянута послідовність має циклічний характер.
Зовнішнє середовище
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління організаційними змінами“ на сторінці 6. Приємного читання.
