Управління організаційними змінами

Організаційна поведінка
№ · з/пСуть методуОсобливості застосуванняПозитивні аспектиНегативні аспекти
1.Відкрите обговорення ідеї та заходів щодо майбутніх змін в організації ще до початку їх проведенняСлід рекомендувати для застосування, коли причиною опору змінам є відсутність чи неточність ІнформаціїМоже допомогти отримати згоду на зміни зі сторони людей, якщо їх переконаютьПотребує багато часу, якщо до цього процесу залучена велика кількість людей
2.Залучення підлеглих до прийняття рішень щодо змінРекомендується в ситуації, де Ініціатори змін не володіють всією необхідною інформацією для розробки заходів щодо змін, а інші мають значні можливості для опоруМоже допомогти людям усвідомити необхідність проведення змін і необхідність власного сприяння змінамПотребує багато часу і може призвести до помилок у проведенні змін
3.Полегшення та підтримка шля-Слід рекомендувати для застосування,Є оптимальною такти-Може забрати багато часу, до-
хом підвищення кваліфікації виконавців тощоколи причиною опору змінам є страх перед особистими проблемамикою для вирішення особистих проблемporo коштує І може не допомогти
4.Переговори щодо забезпечення згоди на зміни передбачають, що згоду на зміни можна отримати шляхом забезпечення матеріального стимулюванняРекомендується в ситуації, де один чи група співробітників, які явно програють при запровадженні змін, мають великі можливості чинити опір змінамМоже бути порівняно легким способом позбутися основного опоруУ більшості випадків цей метод досить затратний і сприяє появі у багатьох співробітників настороженості досягати згоди у переговорах
5.Кооптація - визначення особи, яка може здійснювати опір змінам та відігравати провідну роль у прийнятті рішення щодо змін в їх здійсненніРекомендується для специфічних ситуацій, в яких інша тактика пов'язана з великими витратами чи в взагалі не може бути здійсненаМоже допомогти знайти підтримку в проведенні змін (але меншу, ніж участь працівників у прийнятті рішення щодо змін)Може створити проблеми, якщо люди розпізнають кооптацію
6.Маневрування -з метою зменшення опору змінам означає вибіркове використання інформації чи складання чіткого графіку діяльності щодо заходів, які забезпечать бажаний вплив на підлеглихРекомендується в ситуаціях, де інша тактика буде неефективною чи занадто дорогоюМоже бути порівняно швидкодіючим і не дорогим вирішенням проблеми опору змінамІніціатори можуть позбавитися якоїсь частки довіри до себе, а також можуть виникнути інші проблеми
7.Примус-це передумови позбавлення роботи, підвищення по службі,Рекомендується для ситуацій, де потрібна швидкість і де ініціатори змін володіють значноюМоже швидко подолати будь-який вид опору змінамРизикований метод, адже може створити у людей негативне ставлення до
підвищення професійної кваліфікації, заробітної плати або призначення на іншу посадувладоюініціаторів змін

Організаційні і відомчі цілі пов'язані з впливом, який програми будуть справляти на організаційні І відомчі результати, такі як прогули, плинність робочої сили, безпека і кількість конфліктів тощо.

Індивідуальні І персональні цілі зростання пов'язані з впливом на поведінку і позицію особистості. Вони можуть також бути пов'язані з впливом на персональне зростання осіб, залучених до програми. Після того, як потреби компанії були оцінені, а цілі заявлені, повинні здійснюватися програми розвитку управлінців.

Значну увагу необхідно приділяти тактиці впровадження змін, яка може мати три форми: примушування; переконання; залучення.

Кожна організація - це сукупність осіб і різних груп зі своїми цілями та інтересами. Найвпливовішими є такі групи: акціонери, профспілки, керівники, наймані робітники. Крім того, на діяльність організації впливають клієнти, місцеві органи впади, кредитори тощо. Приймаючи будь-яке рішення про зміни, слід враховувати, що вони пов'язані зі збільшенням витрат, а іноді і з погіршенням результатів виробництва. Це, в свою чергу, може задовольнити інтереси різних груп.

"Були часи, коли панувала думка, що управління організаційним розвитком - це автоматичний процес, який не потребує великої уваги. Вважалося, що нормальне функціонування індустріальної організації допоможе найкращим піднятися до вершини, де стало б видимим те, від чого можна відштовхуватися у випадку необхідності... Починаючи з другої світової війни, ми бачили безпрецедентне зростання у програмах організаційного розвитку і у конкретних перетвореннях по усьому Заходу. Рідко можна зустріти сьогодні велику компанію або навіть компанію середнього розміру, що не мала 6 формальної програми і штату для управління нею" [24].

Організація с динамічною системою, вона постійно і безперервно змінюється. Відповідно змінюються І всі її складові: керуюча і керована системи, технології, техніка, професійний, кваліфікаційний та віковий склад працівників, організаційні структури управління, цілі, продукція тощо. Всі зміни є взаємопов'язаними і, як правило, здійснюються з участю працівників організації. Саме зміни обумовлюють необхідність нововведень, які найчастіше приводять до:

• зміни цілей організації;

• зміни організаційної структури управління (розподілу повноважень, відповідальності, поділу на відділи, служби, підрозділи, комітети тощо);

• зміни техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів;

• модифікації (зміни) можливостей або поведінки працівників (підготовки до спілкування, переміщення посадових осіб, підвищення кваліфікації, формування груп тощо);

• зміни в управлінні виробничо-господарською діяльністю (графіків руху деталей, послідовності виконання операцій тощо; географії реалізації виробів; функціонування підрозділів і служб; рекламування продукції, тощо).

Відомий американський економіст Честер-Ірвінг Бернард (1886-1961) стверджує, що перед реалізацією певних організаційних змін доцільно:

• робити зважений вибір управлінських важелів з метою забезпечення необхідного впливу на підлеглих, причетних до змін;

• враховувати структуру та обсяги витрат, які зумовлюються змінами, та ймовірністю їх повної окупності;

• брати до уваги фактор часу;

• спрямовувати зміни, в напрямку підвищення ефективності діяльності організації [55].

Слід зазначити, що організаційні зміни є одним із найважливіших об'єктів управління.

Організаційні зміни - сукупність змін в організації, що зумовлюють здійснення нововведень та можуть відбуватися у таких напрямах: зміни цілей організації, структури, техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів, управління виробничо-господарською діяльністю.

Власне, управління організаційними змінами є конкретною функцією менеджменту. Тому технологія управління ними реалізується через загальні функції менеджменту, охоплюючи такі етапи:

• 1. Планування організаційних змін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління організаційними змінами“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Організація в системі менеджменту

  • Організаційне оточення

  • Формування організації

  • Організаційний розвиток як об'єкт управління

  • Управління організаційними змінами
  • Зовнішнє середовище

  • Внутрішні змінні організацій

  • Ефективність та моделі організаційних змін

  • Участь в організаційному розвитку

  • Опір організаційним змінам

  • Менеджмент змін

  • Управління нововведеннями в організації

  • комунікації в організації

  • Організаційні комунікації

  • Управління перешкодами на шляху ефективних комунікацій

  • Особистість та організація

  • Персональний розвиток в організації

  • Поведінка людини в організації

  • Моделі організаційної поведінки особистості

  • Проблеми та способи встановлення взаємодії людини та організації

  • Посадова модель поведінки

  • Формування групової поведінки в організації

  • Ефективність роботи груп

  • Ефективність командної праці

  • Лідерство в організації

  • Розвиток лідерського потенціалу

  • Особисті якості лідера та стилі лідерства

  • Управління лідерством в організації

  • Роль лідера в управлінні персоналом.

  • Роль лідера в управлінні зовнішніми зв'язками.

  • Роль лідера в управлінні змінами.

  • Формування культури лідерства.

  • Мотивування та результативність організації

  • Теорії мотивації

  • Мотиви трудової діяльності

  • Сучасні підходи до основних програм матеріальної мотивації

  • Внутрішні та зовнішні мотиви і мотивація трудового колективу

  • Сучасні підходи до мотивування співробітників організації

  • Управління поведінкою особистості в організації

  • Управління конфліктами в організації

  • Класифікація конфліктів.

  • Робота з людьми зі складним характером

  • Як поводитися з людьми зі складним характером різних типів?

  • Терміни для запам'ятовування

  • Література