Управління організаційними змінами

Організаційна поведінка

Важливим аспектом проведення змін в організації є використання участі працівників організації.

Зміни в організації запроваджуються на верхніх рівнях управління. Практика діяльності сучасних організацій свідчить, що до проведення в організації змін не варто залучати усіх працівників. Проте слід розглянути кілька способів, коли залучення до здійснення змін інших працівників є ефективним.

• 1. Розподіл повноважень передбачає високий рівень участі працівників у прийнятті рішень щодо змін. Керівники та підлеглі разом визначають необхідні зміни, розробляють альтернативні підходи до їх проведення та рекомендують дії, які потрібно здійснити.

• 2. Однобічні дії. Цей спосіб здійснення змін передбачає використання законної влади. Його суть полягає в тому, що зміни в організації запроваджуються вищим керівництвом і направляються на нижчі рівні по формальних каналах передачі інформації зверху вниз. Цей спосіб доцільно запроваджувати в організаціях, де працівники сприймають законну владу і мінімально претендують на участь в управлінні, наприклад у військових організаціях.

• 3. Делегування повноважень. Цей спосіб здійснення змін в організації відповідає ліберальному стилю керівництва. Керівництво вищого рівня надає підлеглим інформацію про необхідні зміни, а потім делегує повноваження, коригуючи дії та їх здійснення.

Недоліком цього способу є уповільнена реакція на зміни. До того ж якість рішення може знаходитися під впливом групового мислення, а у підлеглих може не вистачити досвіду для вирішення поставлених проблем в інтересах організації в цілому.

4. Подолання опору змінам. Будь-які зміни традиційних методів створюють опір у всіх людей, кого ці зміни стосуються, як у керівників, так і в підлеглих. Щоб уникати проблеми опору змінам, необхідно встановлювати їх причини.

Однією з основних причин опору змінам є невизначеність, коли люди не знають наслідків змін, а розуміють, що це може загрожувати їх захищеності. Саме тому, вони реагують, свідомо чи несвідомо, демонструючи негативне відношення до змін та проявляючи дисфункціональну поведінку в період здійснення змін.

Причиною опору змінам також можуть бути передчуття, що зміни призведуть до особистих втрат, тобто до зменшення задоволення якоїсь потреби. Тому опір проявляється не технологіям, а змінам в соціальних - людських відносинах, в можливих зменшеннях повноважень, формальної чи неформальної влади, доступу до інформації тощо.

Причиною опору змінам можуть також бути переконання, необхідні для організації змін, чи бажання, що є надто складними для організації.

Фахівці вважають, що найкращий час для подолання опору змінам - це період підготовки до запровадження змін [ 10, 18, 36, 56, 62, 71, 82]. Тому вважаємо за необхідне розглянути наступні методи подолання опору змінам, як це представлено в таблиці 2.1.

Аналіз методів, представлених в таблиці 2.1, дозволяє зробити висновок, що подолання опору змінам доцільно здійснювати відповідно до ситуації.

Організація повинна бути зацікавлена в розвитку особистих здібностей керівників різних ланок управління, включаючи майстрів, менеджерів середнього рівня та виконавців. Розвиток і виконання програм, спрямованих на поліпшення ефективності управління, є головним завданням відділу управління людськими ресурсами.

Розвиток управлінського резерву повинен плануватися, проводитися й оцінюватися на основі цілей організації та потреб кожного менеджера.

Список особистих якостей являє собою спеціалізовану розширену форму переліку навичок для управлінців, який, крім основних типів інформації, як правило, включає стислу оцінку виконання робіт в минулому і потенціалу для просування в майбутньому.

Список особистих якостей може використовуватися при заповненні вакантних посад, що звільняються несподівано, а також при плануванні потреб індивідуального розвитку менеджерів. Численні методи були запропоновані до використання з метою визначення оцінки потреб у розвитку управлінців будь-якої організації: звіти споживачів й анкетне опитування.

Оцінки дій кожного менеджера можуть бути досліджені з метою визначення ділянок, що потребують зміцнення. Наявність проблемних ситуацій в роботі менеджера може також сигналізувати про необхідність індивідуального розвитку. Заплановані просування по службі або перепризначення також часто вказують на потребу в розвитку.

Як зазначалося вище, цілі розвитку можуть бути визначені в межах трьох широких ділянок: навчальної, організаційної і відомчої та індивідуальної і персональної.

Навчальні цілі могли б включати цілі, що стосуються кількості стажистів, часу навчання, вартості на підготовку стажиста, часу, необхідного для того, щоб стажисти досягли стандартного рівня знань тощо. Крім того до навчальних відносяться і цілі, які необхідні для визначення принципів, фактів і концепцій, що повинні бути вивчені в програмах розвитку управління.

Таблиця 2.1. Методи подолання опору змінам

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління організаційними змінами“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Організація в системі менеджменту

  • Організаційне оточення

  • Формування організації

  • Організаційний розвиток як об'єкт управління

  • Управління організаційними змінами
  • Зовнішнє середовище

  • Внутрішні змінні організацій

  • Ефективність та моделі організаційних змін

  • Участь в організаційному розвитку

  • Опір організаційним змінам

  • Менеджмент змін

  • Управління нововведеннями в організації

  • комунікації в організації

  • Організаційні комунікації

  • Управління перешкодами на шляху ефективних комунікацій

  • Особистість та організація

  • Персональний розвиток в організації

  • Поведінка людини в організації

  • Моделі організаційної поведінки особистості

  • Проблеми та способи встановлення взаємодії людини та організації

  • Посадова модель поведінки

  • Формування групової поведінки в організації

  • Ефективність роботи груп

  • Ефективність командної праці

  • Лідерство в організації

  • Розвиток лідерського потенціалу

  • Особисті якості лідера та стилі лідерства

  • Управління лідерством в організації

  • Роль лідера в управлінні персоналом.

  • Роль лідера в управлінні зовнішніми зв'язками.

  • Роль лідера в управлінні змінами.

  • Формування культури лідерства.

  • Мотивування та результативність організації

  • Теорії мотивації

  • Мотиви трудової діяльності

  • Сучасні підходи до основних програм матеріальної мотивації

  • Внутрішні та зовнішні мотиви і мотивація трудового колективу

  • Сучасні підходи до мотивування співробітників організації

  • Управління поведінкою особистості в організації

  • Управління конфліктами в організації

  • Класифікація конфліктів.

  • Робота з людьми зі складним характером

  • Як поводитися з людьми зі складним характером різних типів?

  • Терміни для запам'ятовування

  • Література