Такими фазами або стадіями розвитку системи управління виступають:
• фаза управління бізнес-ідеєю (відсутній чіткий розподіл обов'язків, рішення приймаються колегіально);
• фаза управління функціями (фаза формалізації та побудови структур, залучення найманих працівників, формуються зони відповідальності);
• фаза управління процесами (стадія делегування повноважень та диверсифікації діяльності, тобто здійснюється управління за цілями);
• фаза управління мережами (стадія координування);
• фаза управління нематеріальними активами (стадія синергії та співробітництва).
В основі теорії фазових трансформацій бізнесу лежить концепція переходу накопиченої кількості компетенцій (знань, навичок, вмінь) організації до нової якості системи управління. Моменти переходу визначають умови та час виникнення можливих кризових ситуацій, що вимагають змін у підходах до управління підприємством, які можуть бути визначені як кризи компетенцій, координування, контролю, бюрократії та бізнес-ідей.
Криза компетенцій пов'язана із нестачею спеціальних знань у засновників та необхідністю залучення профільних фахівців.
Криза координації пов'язана зі збільшенням складу організації, викликаним зростанням бізнесу.
Криза контролю пов'язана із ускладненням інформаційних потоків.
Криза бюрократії пов'язана із зростанням бюрократичного апарату, який працює для захисту власних інтересів.
Криза бізнес-ідей або криза синергії викликається недостатністю інновацій, пропозицією на ринок товарів, які вичерпали власні споживчі властивості, кризою компетенції корпоративного керівництва тощо.
Кожна фаза розвитку бізнесу за цією теорією має свої індивідуальні властивості, причини для саме такого підходу до управління, позитивні та негативні сторони. Розвиток організації в межах будь-якої стадії призводить до характерних криз, при досягненні яких система управління підприємством повинна перейти у нову якість.
Ряд наукових теорій стверджує, що розвиток підприємств відбувається в залежності від зростання складності виробничого процесу та відповідної зміни системи управління, при цьому підприємства набувають нових організаційних форм [7, 8]. Можна виділити декілька етапів розвитку організацій в залежності від змін виробничого процесу та принципів управління.
Механічна концепція підприємства розглядає організацію як машину. Такі підприємства є переважно приватними. Головна, якщо не єдина мета подібних організацій, - створювати прибуток. При такому погляді на підприємство його працівники розглядалися як замінні машини або частини машини. Для людей були розроблені дуже прості завдання, що повторюються, так як вони призначалися для машини.
Згодом умови, що живили механічну концепцію підприємства, стали змінюватися. Можливості зростання окремих компаній почали обмежувати рамки самофінансування, тому багато приватних виробничих фірм стали акціонерними, їх власність розсіялася серед величезного числа акціонерів, з'явився менеджмент (наймані керівники), що виконує побажання акціонерів.
Механічна концепція підприємства перестала відповідати новій ситуації в промисловості. Почала формуватися нова концепція.
Підприємство як організм. Відповідно до нової концепції промислове підприємство представлялося як живий організм. Головними цілями підприємства, як і будь-якого організму, є виживання і зростання. Прибуток підприємства багато в чому розглядався так само, як кисень для живого організму: необхідність, але не життя. При цьому, керівники повинні були взяти на себе повну відповідальність за свої рішення. Підвищення складності технічної складової роботи принесло з собою більшу свободу найманих виконавців і залежність від них роботодавців. Для успішної роботи підприємства до його співробітників необхідно було вже відноситися як до індивідів, що володіють власними цілями і цінностями разом з цілями і цінностями підприємства в цілому.
Реальну загрозу досягненню цілей, пов'язаних із зростанням підприємства, складають обмеження ресурсів і проблеми забруднення довкілля. У цих умовах цілі починають переорієнтовуватися Із зростання на досягнення розвитку підприємства. Надзвичайної актуальності набуває теза П. Ф. Друкера [22] про те, що саме зниження витрат виробництва І зростання якості продукції є основою зміцнення підприємства, тоді як більшість стратегічних напрямів у вітчизняній економіці пов'язана із зростанням обсягів виробництва.
Підприємство як організація. Організації існували і раніше, але в рамках нової концепції цьому поняттю додали нове уявлення про підприємство. Організація - це цілеспрямована система, яка є частиною однієї або декількох цілеспрямованих систем і частиною якої є люди, що мають власні цілі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організаційний розвиток як об'єкт управління“ на сторінці 2. Приємного читання.
