В психології розрізняють два види мотивації-позитивну та негативну [42, 80]. Позитивна мотивація розглядається як намагання добитися успіху в своїй діяльності. Це передбачає прояв свідомої активності у досягненні успіху в своїй роботі. Такий стан пов'язаний з проявом позитивних емоцій та відчуттів. Натомість до негативної мотивації відноситься все те, що пов'язано з покаранням не лише матеріальним, але й моральним, тобто те, що асоціюється із осудженням.
Мотивація має полягати у спрямуванні персоналу на досягнення організаційної мети. Ефективною, як уже зазначалося, вона буде лише у разі мотивування через індивідуальні потреби або розуміння можливості задовольнити індивідуальні потреби через виконання організаційних завдань. І чим тіснішим буде цей взаємозв'язок, тим ефективнішою буде мотивація.
На думку І.Мурашко [54], модель мотивації формується з послідовних етапів, а саме:
• Визначення людських потреб і стимулів.
• Незадоволення потреб викликає напруженість.
На напруженість здійснюють вплив зовнішні обставини, сприятливі можливості і мета.
• Для задоволення потреб необхідно витратити зусилля.
• Зусилля приводять до досягнення певного рівня показників, які базуються на слабостях.
• За досягнуті показники передбачаються винагороди, що задовольняють початкові потреби і стимули [51].
Ця схема реалізується циклічно: задоволення одних потреб викликає інші, задоволення яких буде знову потребувати певних зусиль.
Крім потреб праця людини мотивується й іншими чинниками, такими як здібності, оточення тощо.
При створенні власних систем мотивації в кожній організації надається перевага окремим чинникам мотивації. Це залежить від розміру організації, стану життєвого циклу, на якому вона знаходиться, можливості залучення ресурсів, особистого сприйняття і доцільності використання тих чи інших чинників менеджментом.
Як правило, спочатку більш сильний вплив здійснюють зовнішні чинники, але їх дія обмежена в часі. Більш тривалими за терміном дії та більш глибокими мотиваторами вважаються внутрішні фактори, але вони вимагають індивідуального підходу до кожного члена організації і створення відповідних умов для праці, спілкування поза роботою, зміни психології взаємин керівник-підлеглий, зміни філософії управління організацією, розуміння, що найвищою цінністю організації є ініціативний, творчий, високомотивований персонал.
Водночас необхідно розуміти, що внутрішні та зовнішні чинники не виступають антагоністами - вони є взаємодоповнюючими, а поведінка людини визначається одночасною дією багатьох мотивів.
Для ефективної мотивації членів організації необхідно:
• визначити рівень винагороди, який би задовольняв працюючих;
• встановити бажаний рівень продуктивності праці, який повинен бути досяжним;
• визначити справедливе співвідношення: результати-винагорода;
• окреслити справедливе використання штрафних санкцій та заохочення;
• створити належні умови для самореалізації співробітників;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Внутрішні та зовнішні мотиви і мотивація трудового колективу“ на сторінці 5. Приємного читання.
