• 3. Відчуття того, що чітко знаєш, як слід діяти в той або інший момент роботи, чітке усвідомлення цілей.
• 4. Відсутність страху за можливі помилки і невдачі.
• 5. Втрата звичайного відчуття чіткого усвідомлення себе і свого оточення, неначе "розчинення" в своїй справі.
Процесуально-змістовна мотивація в цій концепції означає, що людина з радістю віддається справі, із задоволенням поринає в діяльність. Внутрішня мотивація - це певний емоційний стан - радість від активності. Для опису стану людини в процесі внутрішньо мотивованої діяльності запроваджено поняття "потік".
Поняття "потік" визначає цілковиту самовіддачу своїй справі, радісне відчуття активності, коли індивід неначе повністю розчиняється в предметі діяльності, коли увага цілком сконцентрована на занятті, яке примушує забути про власне "Я". "Потік" - це своєрідний стан радості, натхнення, захоплення.
Для виникнення переживання "потоку" важливим є співвідношення можливостей суб'єкта і складності завдання. Якщо можливості значно перевищують складність завдання, то людина відчуває нудьгу, а інакше - тривогу. Якщо складність завдання перевищує можливості суб'єкта не набагато, то виникають умови для переживання "потоку".
Відчуття "потоку" виникає у людини тоді, коли вона починає отримувати задоволення від самої діяльності (наприклад, від вирішення математичних завдань, заняття спортом, написання віршів і тому подібне).
Відчуття "потоку" ріднить діяльність з грою, адже в грі найяскравіше представлена радісна захопленість дією.
Переживання "потоку" - не виняткова подія, воно виявляється також у формі незначних повсякденних епізодів (у мріях, фантазії, грі).
Для характеристики внутрішньої мотивації використовують два види переживань:
• 1) відчуття своїх можливостей;
• 2) самоствердження.
Чим більше виражено ці два переживання, тим вище рівень внутрішньої мотивації. Діяльність у цьому випадку виявляється тим сильніше мотивованою внутрішньо, чим більше вона пов'язана з перевіркою своїх можливостей і не потребує підкріплень. Зовнішньою ж мотивація стає тоді, коли досягнутий результат суб'єкт приписує зовнішнім причинам (а не своїм можливостям) і коли він діє не стільки за власним бажанням, скільки внаслідок зовнішніх впливів (наприклад, винагорода і покарання).
Тиск і вимоги оточення, обіцяні винагороди і можливі покарання - все це може знижувати рівень переживання самоствердження аж до виникнення відчуття цілковитої залежності (відчуття себе "пішаком"). Чим сильніше людина відчуває себе господарем становища, тим більше вона отримує задоволення від своєї діяльності і тим вища ЇЇ внутрішня мотивація; а чим гірше їй це вдається, тим сильніше вона відчуває себе іграшкою зовнішніх обставин, тим більше вона сприймає свою діяльність знеціненою і мотивованою ззовні.
Особливості процесуально-змістовної мотивації в тому, аби відчувати свою ефективність, відчувати себе джерелом змін на навколишньому світі, прагнути бути причиною власних дій (а не попадати під вплив інших людей). Переживання людьми власної незалежності, відчуття себе джерелом змін навколишнього світу є важливим показником внутрішньої (процесуальної) мотивації.
Наприклад, коли працівник відчуває себе суб'єктом своєї діяльності (тобто відчуває, що від нього багато що залежить), можна стверджувати, що його діяльність внутрішньо мотивована. А коли робота сприймається як обумовлена зовнішніми чинниками і обставинами (наявність контролю, винагороди, покарання і тому подібне), то вона є зовнішньо мотивованою. Коли ці зовнішні чинники зникають або слабшають, то пропадає і спонукання до діяльності і, звичайно, людина не схильна займатися нею самостійно.
Ще один чинник - відчуття власної компетентності, власних можливостей - також є важливим спонуканням (причиною) до будь-якої діяльності і характеризує процесуально-змістовну мотивацію.
Оцінка своїх здібностей і своєї компетентності, упевненість в своїх можливостях виконати певне завдання - важливий мотиваційний чинник в багатьох видах діяльності.
Упевненість в своїй компетентності - це думка відносно своїх можливостей (здібностей) виконати конкретне завдання.
Також можна виділити так зване почуття групової ефективності, упевненість групи в успішності виконання майбутнього завдання. У кооперативних видах діяльності члени групи виказують свою упевненість відносно можливостей групи в цілому досягти успіхів. Ефективні групи мають яскраво виражене переконання відносно групової ефективності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Внутрішні та зовнішні мотиви і мотивація трудового колективу“ на сторінці 2. Приємного читання.
