• вербальне (словесне) покарання (осуд, зауваження і тому подібне);
• матеріальні санкції (штраф, позбавлення привілеїв, стипендії);
• соціальна ізоляція (зневага, ігнорування, неприйняття групою, соціальний остракізм);
• позбавлення волі;
• фізичне покарання.
Основним недоліком негативних санкцій є короткочасність їх впливу: вони стимулюють до діяльності (або стримують від небажаних вчинків) лише в період їх дії.
Негативна мотивація тим сильніше впливає на поведінку людини, чим більше її упевненість в неминучості покарання.
Таким чином, негативна мотивація (і покарання у тому числі) - досить сильний мотиваційний чинник, який здатний спонукати людину до діяльності, проте він не позбавлений багатьох недопіків і небажаних наслідків.
Серед небажаних наслідків істотна роль належить формуванню менеджером відчуття безпорадності у підлеглого. У людей, які отримують занадто складні завдання і не можуть їх виконати, може сформуватися безпорадність, тобто вони можуть ставати менш активними, менше прагнути знайти вихід з будь-якої іншої складної ситуації. Набута таким чином безпорадність значною мірою визначається приписуванням причин невдач самому собі, а не обставинам. Але це не єдина причина. Також має істотне значення чинник часу. Людина може вважати, що невдачі її переслідують лише тут і тепер, а може допускати, що невдачі переслідуватимуть її і в майбутньому, причому не тільки в цій конкретній діяльності, але і в будь-якій іншій.
Ставлення керівника до успіхів і невдач підлеглого має величезне значення у формуванні мотивації діяльності. Типова картина, коли негативні оцінки, що часто повторюються, не тільки не заохочують людину до інтенсивної роботи, але і остаточно підривають віру в себе і в свої можливості. Як наслідок такого ставлення - зниження ефективності діяльності і результатів, що призводить до подальшого зниження самооцінки підлеглого. Внаслідок цього досить швидко розвивається безпорадність.
Особлива шкода завдається порівнянням незначних успіхів суб'єкта з кращими результатами інших людей, ставленням до підлеглого як до аутсайдера, що відстає (рис. 7.7).
Наведемо приклади висловлювань керівників, які формують безпорадність у своїх підлеглих:
• 1) "Ти ніколи не досягнеш кращих результатів";
• 2) "Такий ледар, як ти, ніколи не досягне навіть посередніх результатів";
• 3) "Ти типовий невдаха";
• 4) "Ти ніколи не матимеш кращих оцінок";
• 5) "З твоїми здібностями ніколи не досягти навіть середнього рівня";
• 6) "Тобі цього ніколи не зрозуміти".
Рис. 7.7. Процес виникнення відчуття безпорадності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мотиви трудової діяльності“ на сторінці 4. Приємного читання.
