Цінності можна визначити як набір стандартів та критеріїв, яким людина слідує в своєму житті. Цінності складають серцевину особистості людини. Вони достатньо стійкі в часі і їх не так мало. Зазвичай цінності розглядаються як нормативна база моралі і фундамент поведінки людини. Цінності бувають двох видів:
• цінності, які відносяться до цілей життя, бажаних результатів тощо;
• цінності, які відносяться до засобів, які використовує людина для досягнення цілей.
До першого виду цінностей відносяться, наприклад, цінності, які стосуються комфорту життя, миру, свободи, справедливості, суспільного визнання, дружби і т. ін.
До другого виду цінностей відносяться цінності, які стосуються амбіцій, доброзичливості, інтелектуальності, відповідальності, самоконтролю тощо. Сукупність цінностей, яких дотримується людина, складають її ціннісну систему, по якій оточуючі судять про неї, що вона представляє собою як особистість.
Ціннісна система людини формується, в основному, в процесі її виховання. Багато цінностей людина отримує під впливом своїх батьків та інших близьких їй людей. Ціннісна система піддається розвитку та зміні навіть у зрілому віці. Велику роль в цьому відіграє організаційне оточення. В організаціях, де серйозно думають про гармонію цінностей людини та цінностей організації, питанням поєднання цих двох систем цінностей приділяється серйозна увага.
Вірування. Дуже часто людина приймає рішення на основі оцінок явищ або висновків з приводу якостей цих явищ. Якщо дані оцінки достатньо стійкі і не потребують відповідних доведень, то вони перетворюються у вірування. Тобто у вигляді вірувань можна визначити стійкі уявлення про явища, процеси або людину, які використовуються при сприйнятті. Вірування можуть змінюватися з часом. Але в той час, коли людина має якісь конкретні вірування відносно об'єкта, вона зазвичай сприймає і оцінює об'єкт відповідно до цих вірувань. З приводу одного і того ж об'єкту може бути велика кількість вірувань, так як звичайно вірування відносяться до окремих характеристик об'єкта.
Вірування виробляються на основі індивідуального досвіду, а також на основі інформації, яка надходить від зовнішніх джерел.
Вірування можуть бути розбиті на дві великі групи. Першу групу складають описові абсолютні та відносні характеристики об'єкта вірування, які не мають оцінного характеру. До другої групи відносяться ті вірування, які носять оцінний характер. Вірування здійснюють значний вплив на прихильність, особливо на складову, яка пов'язана зі знанням об'єкта. Особливо сильний вплив здійснює друга група вірувань.
Принципи в житті багатьох людей відіграють велику роль, так як вони систематично регулюють їх поведінку. Принципи знаходять застосування в стійких нормах поведінки, обмеженнях, стійких формах реакції на явища, процеси та людей. Принципи формуються на основі системи цінностей, є стійкою формою прояву системи цінностей та втіленням вірувань у вигляді конкретних стандартів поведінки. Люди не обов'язково усвідомлюють, які цінності та вірування знаходять своє втілення в окремих принципах. Часто принципи сприймаються людьми як вірування, і вони слідують їм у своїй діяльності, не задаючи питання, чи виправдовуються слідування цим принципам і чому вони їм слідують. Принципи можуть вироблятися людьми самостійно. Але частіше за все вони переймаються від оточення разом з вихованням та іншими формами пізнання оточуючої дійсності.
Усвідомлення людиною світу не зводиться до відображення лише зовнішніх об'єктів. Фокус свідомості може бути спрямований й на самого суб'єкта, на його власну діяльність, його внутрішній світ. Таке усвідомлення людиною самої себе отримало в психології статус особливого феномена - самосвідомості.
Самосвідомість являє собою складний психічний процес, сутність якого полягає у сприйнятті особистістю численних образів самої себе в різних ситуаціях діяльності й поведінки, в усіх формах взаємодії з іншими людьми і в поєднанні цих образів в єдине цілісне утворення -уявлення, а потім у поняття свого власного "Я" як суб'єкта, що відрізняється від інших суб'єктів.
На відміну від свідомості самосвідомість орієнтована на осмислення людиною своїх дій, почуттів, думок, мотивів поведінки, інтересів, своєї позиції в суспільстві. Якщо свідомість є знанням про іншого, то самосвідомість - знання людини про саму себе. Якщо свідомість орієнтована на весь об'єктивний світ, то об'єктом самосвідомості є сама особистість. У самосвідомості вона виступає і як суб'єкт, і як об'єкт пізнання.
Самосвідомість пов'язана зі здатністю до рефлексії, до погляду на себе немовби "збоку". Як об'єкт самопізнання особистість - це людина, якою вона себе відчуває, спостерігає, почуває себе, якою вона відома собі і якою вона сприймається з її точки зору іншими. Завдяки самосвідомості людина усвідомлює себе як індивідуальну реальність, окрему від природи та інших людей. Вона стає наявною не тільки для інших, а й для себе.
Самосвідомість не є чимось аморфним, вона має свою власну структуру. З одного боку, в ній можна виділити систему психологічних процесів, що пов'язані з самопізнанням, переживанням власного ставлення до себе й регулюванням власної поведінки. З іншого боку, можна говорити про систему відносно стійких утворень особистості, що виникають як продукти цих процесів. Так, через самопізнання людина приходить до певного знання про саму себе. Ці знання входять у зміст самосвідомості як її серцевина. Спочатку вони виступають у вигляді окремих ситуативних, нерідко випадкових образів себе, які виникають у конкретних умовах спілкування та діяльності. Далі ці образи інтегруються у більш або менш цілісне й адекватне поняття про власне "Я".
Однак будь-який об'єкт пізнання, а людина в цій якості й поготів, є невичерпним. Тому самопізнання, як і будь-яка інша форма пізнання, не приводить до кінцевого, абсолютно завершеного знання. Відносність знань про себе зумовлена постійними змінами у часі реальних умов життєдіяльності й самої людини. Часто простежується розбіжність між реальними змінами людини й тим, що відображено нею в образі самої себе, коли нове у психічному розвитку ще нестало змістом її знання. Недостатньо ясно усвідомлюючи те нове в собі, що з'явилося, людина немовби із запізненням його "відкриває", а до того часу користується старими знаннями про себе, старими оцінками, хоча вони насправді вже не відповідають змісту нового психологічного утворення й об'єктивному його прояву.
Самопізнання завжди пристрасне. Відбиваючи реальне буття особистості, воно робить це не дзеркально. Це ще одна причина того, чому уявлення людини про саму себе не завжди адекватне.
Багатофакторною якістю фахівця є компетентність. Вона припускає не лише наявність певного обсягу знань, умінь, навичок, досвіду та особистих якостей, які є дуже важливими чинниками для досягнення високих результатів у професійній діяльності, а й ціннісних орієнтацій фахівця, усвідомлення ним свого місця в суспільстві і розуміння світу навколо нього, відповідного стилю взаємодії з іншими людьми, загальної культури особистості, а також здібностей та можливостей до постійного вдосконалення власного творчого потенціалу.
Компетенція - це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, засобів діяльності), що задаються по відношенню до відповідного кола предметів та процесів, і необхідних, щоб якісно продуктивно діяти по відношенню до них. Відповідно до цього компетентність - це володіння людиною відповідною компетенцією, що включає її особистісне відношення до неї, а також до предмета діяльності. Таким чином, компетенція допомагає фахівцеві вирішувати складні ситуації та життєво важливі проблеми, надає можливість ефективно діяти людині в усіх сферах її професійної діяльності.
Компетентність - це відносно нове поняття, якому сьогодні приділяється досить багато уваги. Отже, громадянськість як психологічне утворення є лише частиною громадянської компетентності, під якою ми розуміємо здатність, спроможність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права І обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поведінка людини в організації“ на сторінці 3. Приємного читання.
