7. Застосовують також димефосфон, ізоніазид, гідралазин, імутіол, препарати вітамінів та біомікроелементів, УФО, голкорефлексотерапію, ультразвук, ДМВ, рослинні адаптогени, у тому числі препарати базиліку, солодки, радіоли рожевої, елеутерококу, женьшеню.
Питання для самоконтролю
1. Генетичні, регуляторні та інфекційні фактори, що провокують появу спадкових та вроджених імунодефіцитних станів.
2. Патогенез первинних імунодефіцитних станів.
3. Частота первинних імунодефіцитних станів.
4. Класифікація первинних імунодефіцитних станів.
5. Клінічна картина агаммаглобулінемії (хвороби Брутона).
6. Клінічна картина комбінованих імунодефіцитних станів (синдром Луї-Бар, Віскотта-Олдрича).
7. Клінічні прояви вродженої аплазії загруднинної залози (синдром Ді Джорджа).
8. Інформація щодо стану імунної системи, яку можна отримати з результатів додаткових методів дослідження (загальний аналіз крові, імунологічні та бактеріологічні дослідження).
9. Диференціальна діагностика первинних і вторинних імунодефіцитних станів.
10. Захворювання, які супроводжуються вторинними імунними дефіцитами та імунними дефектами.
11. Показання до проведення поглибленого імунологічного дослідження (клінічні, лабораторні).
12. Замісна терапія при первинних імунодефіцитних станах.
13. Хіміотерапія при імунній недостатності.
14. Профілактика імунодефіцитного стану, прогноз.
Тести
1. Яка середня частота форм імунодефіцитного стану?
A. 1 : 1 000 000.
Б. 1 : 40 000.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педіатрія» автора Тяжкої О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Первинні та вторинні імунодефіцитні стани“ на сторінці 6. Приємного читання.