Розділ «Анатомо-фізіологічні особливості травної системи в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень»

Актуальність теми. Органи травлення в дітей мають певні анатомофізіологічні особливості, що обумовлюють особливості вигодовування, а також специфіку патології цієї системи, яка посідає одне з провідних місць у захворюваності як немовлят, так і дітей старшого віку. Знання цих особливостей, а також поступового дозрівання системи необхідне лікарю при складанні харчового раціону, при проведенні діагностики, лікування та профілактики захворювань органів травлення в дітей різного віку.

Мета заняття. Вивчити вікові анатомо-фізіологічні особливості всіх відділів системи травлення; оволодіти методами обстеження дітей; вивчити семіотику захворювань цієї системи.

Унаслідок самостійної підготовки студент повинен знати:

1. Анатомо-фізіологічні особливості ротової порожнини в дітей (фактори, які забезпечують процес ссання, особливості салівації в дітей).

2. Анатомічні особливості стравоходу, шлунка, сфінктерів шлунка, кишок, слизової оболонки органів травлення, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози.

3. Особливості секреторної функції системи травлення.

4. Особливості всмоктування харчових інгредієнтів: білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, води – в різних відділах травного тракту.

5. Особливості евакуаторної функції травного тракту в дітей раннього віку.

6. Варіанти випорожнень, які найчастіше можуть спостерігатися в дітей різного віку у нормі і при патології.

7. Мікрофлору кишечнику в різні вікові періоди та її роль.

8. Симптоми та синдроми, які найчастіше спостерігають при захворюваннях органів травлення.

9. Причини захворювань органів травлення.

10. Лабораторно-інструментальні методи дослідження органів травлення в дітей.

Унаслідок вивчення теми студент повинен уміти:

1. Зібрати анамнез у дитини та її батьків, звертаючи увагу на вид вигодовування, склад і режим харчування, схильність до тих чи інших страв, стан апетиту, спадкову схильність до захворювань органів травлення, скарги, типові для ураження цієї системи.

2. Провести об'єктивне обстеження органів травлення в дітей різного віку (огляд, перкусія, пальпація, аускультація).

3. Призначити необхідні лабораторно-інструментальні методи дослідження і оцінити отримані результати.

4. Визначити найчастіші симптоми та синдроми ураження системи травлення в дітей.

Основна література