Розділ «Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень»

Актуальність теми. Дихальна система інтенсивно розвивається в постнатальний період у морфофункціональному плані. Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання в дітей обумовлюють особливості перебігу респіраторної патології, яка посідає одне з провідних місць у структурі захворюваності дітей.

Мета заняття. Вивчити анатомо-фізіологічні особливості всіх відділів системи дихання, оволодіти методами обстеження дітей, вивчити семіотику уражень.

Унаслідок самостійної підготовки студент повинен знати:

1. Анатомо-фізіологічні особливості органів системи дихання та газообміну в дітей.

2. Додаткові методи дослідження органів дихання в дітей:

а) функціональні (спірографію, пневмотахометрію, пікфлоуметрію, оксигенометрію);

б) лабораторні (загальний та біохімічний аналіз крові, дослідження виділень з носа та зіва, мокротиння, плевральної рідини, біоптатів);

в) інструментальні (рентгенологічні методи дослідження органів грудної клітки, комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію, термографію, бронхоскопію та бронхографію, сканування);

г) методи алергодіагностики.

3. Семіотику уражень дихальної системи в дітей.

Унаслідок вивчення теми студент повинен уміти:

1. Визначити скарги, характерні для ураження органів дихання, зібрати анамнез.

2. Провести об'єктивне обстеження органів дихання та оцінити результати в дітей різного віку.

3. Визначити та інтерпретувати симптоми та синдроми ураження дихальної системи в дітей.

4. Скласти план обстеження дитини з ураженням дихальної системи.

Основна література

Чеботарьова Б.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К.: Б. в., 1999. – С. 162-170, 329-357.

Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: "Издательство Фолиант", 2001. – С. 327-382.

Додаткова література