Розділ «3. Обстеження хірургічного хворого»

В екстренній хірургії можливе проведення діагностичної пункції гнійників під контролем УЗД (в т.ч. піддіафрагмальний абсцес, гнійники печінки і заочеревинного простору). Підготовка

– евакуація шлункового вмісту, спорожнення сечового міхура, туалет передньої черевної стінки. Положення хворого – на спині. Анестезія – місцева інфільтраційна. На 2 см нижче пупка – розріз шкіри, підшкірної клітковини і апоневрозу довжиною до 1,5 см. Апоневроз захоплюють у верхньому кутку затискачем Мікуліча або прошивають його і підтягують черевну стінку догори у вигляді вітрила. Обертальним рухом троакара під кутом 45° проколюють черевну стінку спереду назад у напрямку до мечовидного відростка. Потім витягають стилет і через гільзу троакару в черевну порожнину в різних напрямах вводять поліхлорвінілову трубку відповідного діаметру – "пошуковий" катетер. При цьому постійно аспірірують вміст черевної порожнини шприцом. При отриманні патологічного вмісту – показана лапаротомія. При негативному результаті (суха пункція) через катетер в черевну порожнину вводять 800-1000 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. Дренаж фіксують до шкіри. Рану зашивають. При подальшому лабораторному дослідженні цієї рідини визначають кількість еритроцитів, лейкоцитів та ά-амілази. Підвищення еритроцитів – понад 1х1012/л, лейкоцитів – понад 5×109/л та ά-амілази понад 17500 МО є показом до лапаротомії.

Вариант пункції черевної порожнини – пункція дугласового простору, яку проводять через піхву (у жінок) або пряму кишку (у чоловіків).

Лалароскопія. Покази – неможливість встановити діагноз іншими методами. Інформативність – 96%. Протипокази – важка серцево-легенева недостатність, гострий інфаркт міокарда, колапс, калові нориці, множинні післяопераційні рубці передньої черевної стінки, підозра на розрив діафрагми (небезпека підвищення внутрішньочеревного тиску перевищує небезпеку проведення діагностичної лапаротомії), невправимість черевної грижі, діафрагмальна грижа, епілепсія в анамнезі, стенокардія, бронхіальна астма з частими загостреннями, пневмонія, артеріальна гіпертензія. Підготовка – як на операцію. Знеболення – загальне. На ділянку пупка накладають кисетний шов, який захоплює апоневроз. Підтягаючи лігатури, піднімають черевну стінку і голкою Вереша для накладення пневмоперітонеуму проколюють її на 2 см нижче за пупок під кутом 45°. В черевну порожнину вводять 3-5 л газу. Вище пупка розтинають шкіру на довжину 2 см і в черевну порожнину вводять троакар лапароскопу. Стилет заміняють оптичною трубкою з освітлювальною системою і виконують послідовний огляд черевної порожнини. Лапароскопія дає можливість визначити наявність крові, пошкоджень, деструктивних і запальних змін органів.

Ультразвукове дослідження (УЗД) займає провідне місце в силу простоти, неінвазивності і достовірності результатів. Якість дослідження залежить від підготовки лікаря і класу апаратури. УЗ-ехографія при патології органів черевної порожнини дає можливість встановити місце скупчення патологічної рідини, наявності конкрементів (1-2мм), зміни розмірів і структури органів (товщина стінки, діаметр просвіту), об'ємних утворень, абсцес/ інфільтрат черевної порожнини чи заочеревинного простору, виявити странгуляцію і інвагінацію. УЗ дослідження легко проводити повторно (динамічний моніторинг), інформативність перевищує 90%. Цінною є можливість виконання маніпуляцій під УЗ-контролем: пункція і дренування абсцесу, контрастування і дренування жовчовивідних протоків при механічній жовтяниці. Підготовка до УЗД органів черевної порожнини та нирок: за три доби перед дослідженням виключити з раціону чорний хліб, здобу, молоко, горох, квасолю, капусту, сирі овочі та фрукти, солодкі страви. Дослідження проводять натщесерце.

Ендоскопічні методи дослідження дозволяють побачити і впливати на патологічний процес слизової оболонки і нижче розташованих шарів ШКТ (езофагогастродуоденоскопія. колоноскопія, ректосигмоїдоскопія), бронхіального дерева (бронхоскопія). Покази – кровотеча, перфорація, порушення прохідності (підозра на пухлину, скупчення патологічного вмісту, зокрема у дихальних шляхах). Протипокази – гострий інфаркт міокарда, колапс, серцево-судинна декомпенсація, інсульт.

Ендоскопічні методи не тільки уточнюють діагноз, але і дають можливість зупинити кровотечу, реканалізувати пухлину, провести папілосфінктеротомію та ретроградну панкреатохолангіографію. Вони є вирішальними в діагностиці новоутворень в зв'язку з можливістю біопсії для цитологічного та гістологічного дослідження отриманого матеріалу.