Розділ «3. Обстеження хірургічного хворого»

• термінальний і виражені явища декомпенсації функцій життєво важливих органів і систем, при якому можна очікувати смерть 'хворого під час Операції або в найближчі години без неї.

При обстеженні опорно-рухового апарату оцінюють пропорційність будови тіла, видимі деформації (всього кістяку або окремих сегментів, зокрема в ділянці великих суглобів), порушення функції опори і ходьби, щадна постава, патологічна рухливість, вимушене положення, тонус м'язів. При підозрі на зміну довжини Кінцівки або її сегменту проводять їх порівняння та вимірювання (за Юмашевим Г.С., 1977).

Методом порівняння довжину рук визначають в положенні хворого стоячи при положенні рук "по швах" (за умови, що лінії, яки сполучають кути лопаток (Рис.1.1.), передьо-верхні

Рис. 1.1. Співставлення довжини плечей (за Г.С. Юмашевим)

Рис. 1.2. Співставлення довжини передпліч (за Г.С. Юмашевим)

клубові ості та крила тазових кісток паралельні між собою та перпендикулярні до лінія остистих паростків хребта). В тактому положенні головки плечових кісток, ліктьові відростки, шиловидні відростки і кінчикі пальців кистей мають бути на однакових рівнях. При підозрі на укорочення плечей руки згинають у ліктьових суглобах під прямим кутом і за положенням ліктів при погляді зі спини оцінюють їх відповідність або невідповідність (Рис. 1.1.). При підозрі на укорочення передпліччя руки обидва лікті ставлять на стіл і оцінюють відповідність або невідповідність положення шиловидних відростків та кінчиків пальців кистей (Рис. 1.2.).

Рис. 1.3. Співставлений довжини нижніх кінцівок (за Г.С. Юмашевим)

Рис. 1.4. Співставлення довжини гомілок (за Г.С. Юмашевим)

Методом порівняння довжину рук визначають в положенні хворого стоячи при положенні рук "по швах" (за умови, що лінії, яки сполучають кути лопаток (Рис.1.1.), передьо-верхні клубові ості та крила тазових кісток паралельні між собою та перпендикулярні до лінія остистих паростків хребта). В тактому положенні головки плечових кісток, ліктьові відростки, шиловидні відростки і кінчикі пальців кистей мають бути на однакових рівнях. При підозрі на укорочення плечей руки згинають у ліктьових суглобах під прямим кутом і за положенням ліктів при погляді зі спини оцінюють їх відповідність або невідповідність (Рис. 1.1.). При підозрі на укорочення передпліччя руки обидва лікті ставлять на стіл і оцінюють відповідність або невідповідність положення шиловидних відростків та кінчиків пальців кистей (Рис. 1.2.).

Методом порівняння довжину ніг визначають в положенні хворого лежачи на спині з приведенними одна до другої ногами за умови, що лінія, яка сполучає передьо-верхні клубові ості та вертикальна передня серединна лінія тіла перпендикулярні між собою (Рис. 1.3.). При підозрі на укорочення стегон ноги згинають у колінних і кульшових суглобах і за рівнем розташування колін виявляють невідповідність стегон. При підозрі на укорчення гомілки хворий сідає на високий стілець (так щоб підошви не досягали підлоги) і за рівнем розташування кісточок виявляють невідповідність гомілок (Рис. 1.4.).

Для вимірювання кінцівок та їх сегментів використовують наступні орієнтири. Верхня кінцівка – від акроміону до шиловидного відростка променевої кістки або кінчика III пальця кисті (Рис. 1.5 а). Плече- від акроміону до ліктьового відростка (Рис. 1.5 б). Передпліччя – від ліктьового відростка до шиловидного відростка променевої кістки (Рис. 1.5 в). Нижня кінцівка – від передньо-верхньої ості клубової кістки до внутрішньої кісточки (Рис.1.6 а). Стегно – від великого вертлуга до щілини колінного суглобу (Рис.1.6 б). Гомілка – від щілини колінного суглобу до зовнішньої кісточки (Рис. 1.6 в). При підозрі на деформацію кінцівки визначають відповідність її вісі нормальному положенню. В нормі вісь верхньої кінцівки проходить так, що головка променевої кістки має "лежати" на лінії, що проведено від центру головки плечової кістки до головки ліктьової кістки (Рис.1.7 а). Вісь нижньої кінцівки в нормі проходить так, що внутрішній край надколіннику має "лежати" на лінії, що проведено від передньо- верхньої клубової ості до І пальця стопи (Рис. 1.7 б).

Рис. 1.5. Вимірювання довжини: а – верхньої кінцівки, б – плеча, в – передпляччя (за Г.С. Юмашевим)

Рис. 1.6. Вимірювання довжини: а – нижньої кінцівки, б – стегна, в – гомілки (за Г.С. Юмашевим)

Рис. 1.7. Проходження вісі кінцівок в нормі: а – верхньої, б – нижньої (за Г.С. Юмашевим)

Обсяг рухів в суглобах визначають кутоміром (Рис. 1.8) і виражають у градусах. Оцінюють активну і пасивну рухливість.

При підозрі на патологію регіонарного кровообігу потрібно дослідити стан плину крові у периферичних артеріях. Для цього у типових місцях (рис. 1.9) пальпаторно оцінюють наявність пульсації і аускультативно визначають наявність або відстність систоліного шуму.

Рис. 1.8. Застосування кутоміру для визначають обсягу рухів у суглобах (за Г.С. Юмашевим).

При обстеженні м'яких тканин кінцівки оцінюють стан шкіри, наявність її дефектів, локальних змін, набряків, ділянок ущільнення і розм'якшення, флуктуації, крепітації, стан видимих підшкірних вен (варикоз, западіння у вигляді канавки, ущільнення).

При обстеженні живота і органів черевної порожнини велику увагу слід приділити огляду язика. При гострих захворюваннях органів черевної порожнини, перитоніті та гострій механічній кишковій непрохідності внаслідок зневоднення і порушення салівації язик стає сухим.

Огляд живота проводять у вертикальному і горизонтальному положенні. 6 вертикальному положенні нормальну конфігурацію живота характеризує помірне западання епігастрію і незначне випинання гіпогастрію, симетричність. В положенні лежачи на спині у не тучного хворого рівень передньої стінки живота знаходиться нижче рівня реберної дуги. Рівномірне випинання живота спостерігають при ожирінні, парезі кишок, скупченні рідини в черевній порожнині (асцит). Нерівномірне випинання черевної стінки може бути при грижах, кишковій непрохідності, інфільтратах, абсцесах і пухлинах черевної стінки і черевної