Розділ «3.2. Рани»

9. За обставинами отримання: операційна, бойова, випадкова (побутова, виробнича, при ДТП і стихійному лиху), заподіяна свідомо (суїцид).

Різана рана (v.incisum) – результат дії гострої зброї на поверхні тіла. Має лінійну форму, рівні краї. Зяяння визначають еластичність тканин і направлення розрізу.

Рубана рана (у.саевит) – результат опускання важкого гострого предмету на поверхню тіла. Більше за розмірами пошкодження. Краї рани на відстані, зазубрені. Можливе пошкодження кісток, забиття і струс навколишніх структур.

Колота рана (v.punctum) – результат глибокого проникнення гострого тонкого предмету. Можливе пошкодження порожнин або суглобів. Рановий канал глибокий, вузькій. Площа рани незначна. Канал фрагментований. Краї рани швидко склеюватись.

Забита (v.contusum) – результат контакту будь-якої частини тіла, що має тверду основу (кістки) з твердою перешкодою. Значна кількість змертвілих тканин та тканин зі зниженим живленням, резистентністю і затністтю регенерації ("Налетів на предмет").

Розтрощена або розчавлена (v.conguassatum) – результат діїважкого тупого предмету з широкою поверхнею при протистоянні твердої опори. Краї рвані. Значна кількість змертвілих тканин та тканин зі зниженим живленням. "Предмет впав."

Рвана (v.laperatum) – результат дії важкого тупого предмету. Сила дії більша, ніж міцність тканин на розрив.

Укушена (V. morsum) – результат укусу твариною або людиною. Дефекти множинні, неглибокі. Може бути порушення живлення. Інфікування високовірулентними збудниками: збудники сказу і садоку (хвороба укусу щурів). Отруєння при зміїних укусах – отруєна рана (v.venenatum).

Вогнепальна (v.sclopetarium) – результат дії фрагментів, що рухаються з великою швидкістю (600-800 м/с). Значне пошкодження і змертвіння тканин, мікробне забруднення. Значні пошкодження зумовлює тимчасова пульсуюча порожнина. Ділянки пошкоджених тканин (за М.І. Пироговим) – рановий канал, первинний травматичний некроз, ділянка молекулярного струсу (може стати вторинним некрозом). При наскрізних пораненнях розміри вихідного отвору більші, ніж вхідного.

Садно (excoriation) – пошкодження до сосочкового шару неправильної форми з відшаруванням епідермісу.

Подряпина (scarificatum) – поодиноке лінійне пошкодження в межах епідермісу і дерми.

В процесі загоєння рани виникають різні клітинні, судинні, біохімічні та імунологічні зміни, сукупність яких об'єднується поняттям рановий процес. Тобто, рановий процес – сукупність біологічних явищ, що послідовно розвиваються в тканинах рани в процесі її загоєння при динамічній взаємодії патогенних факторів, деструктивних процесів і захисних сил макроорганізму.

Пусковий момент ранового процесу – пошкодження тканин. При цьому розрізняють пряму і непряму дію травми. Результат прямої дії – некроз і некробіоз тканин, пошкодження судин і кровотеча, пошкодження нервів. Непряма дія – вплив місцевого вогнища на основні системи організму (ЦНС, серцево-судинну, дихальну) і відбиті трофічні впливи на ділянку травми.

Розвивається запалення:

• спазм судин (швидко змінюється на дилатацію), уповільнення плину крові, порушення її реологічних властивостей і зсідання, утворення агрегатів клітин;

• значне підвищення проникності судинної стінки для води, білків, іонів і клітин;

• набряк, клітинна і білкова інфільтрація інтерстицію (блокує дифузію кисню), утворення ексудату;

• ацидоз і зміни стану колоїдів (желеподібні тіла набувають рідкого стану);

• зменшення постачання кисню і поживних речовин;

• скупчення в рані нейтрофілів (фагоцитоз, лізис змертвілих тканин, дегрануляція з вивільненням ферментів (гіалуронідаза, пероксидаза, каталаза, антимікробна дія, руйнація фібрину, детриту, видалення їх з рани, участь в активізації гуморального імунітету, гальмування процесу ранньої ранової контракції), яки максимум активності проявляють в перші 2-3 дні;