Розділ «Тема 5. Маркетингові стратегії сегментації та вибору цільового ринку»

> постачальники.

Розрахунок потенційної ринкової частки фірми в даному сегменті.

III етап. Установлення в0повідності сегмента меті та ресурсам фірми:

> аналіз відповідності сегмента довгостроковій меті фірми;

> аналіз наявності у фірми відповідних ресурсів для обслуговування сегмента.

Визначення конкурентної переваги фірми у даному сегменті

Після оцінки виділених у процесі сегментації рип ку сегментів необхідно визначити, скільки сегментів обслуговуватиме фірма і як вона їх обслуговуватиме. При цьому постає стратегічне питання вибору цільових сегментів, під час вирішення якого необхідно враховувати два фактори: вимоги до вибору цільового сегмента та товарно-сегментну структуру загального ринку.

Залежно від товарно-сегментної структури загального ринку існують п'ять стратегій вибору цільового ринку:

> односегментна концентрація;

> товарна спеціалізація;

> сегментна спеціалізація;

> селективна спеціалізація;

> повне охоплення ринку.

Стратегія односегментної концентрації

Передбачає вибір як цільового одного ринкового сегмента і зосередження на ньому діяльності фірми. Таким чином, стратегія односегментної концентрації, концентрований маркетинг і стратегія ринкової ніші є синонімічними категоріями.

Перевагами стратегії односегментної концентрації є:

> спеціалізація діяльності фірми на потребах певного ринкового сегмента дає змогу найкращим чином їх задовольнити;

> спеціалізація на одному сегменті забезпечує економію завдяки концентрації коштів.

Ризики стратегії односегментної концентрації:

> існує можливість загострення конкурентної боротьби в цільовому сегменті внаслідок упровадження вужчої сегментації з боку конкурентів;