Розділ «3. Методи ціноутворення»

Маркетингова цінова політика має досить широкий набір підходів та методів прямого (безпосереднього) і непрямого розрахунку цін. У практиці маркетингу застосовуються такі методи ціноутворення.

1. Методи, орієнтовані на витрати:

Метод витрат, або "середні витрати додати прибуток".

Метод граничних витрат.

Метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал.

Агрегатний метод.

2. Методи, орієнтовані на попит:

Метод максимізації прибутку. .

Визначення оптимальної цінової націнки (знижки) при відомій еластичності попиту.

Метод гнучкого беззбиткового ціноутворення. Метод встановлення договірної ціни.

Метод встановлення ціни виходячи з економічної ефективності використання товару споживачем.

Метод встановлення ціни виходячи з відчутної цінності товару.

3. Методи, орієнтовані на конкуренцію:

Параметричний метод.

Метод встановлення ціни, що забезпечує конкурентоспроможність.

Метод встановлення поточних цін з орієнтацією на ціну галузі. Метод встановлення поточних цін з орієнтацією на ціну лідера. Встановлення ціни на основі торгів.

Найпоширеніші методи ціноутворення розглянемо детальніше.

1. Витратний метод.

Ціна розраховується, виходячи із суми постійних і змінних витрат на одиницю продукції й запланованого прибутку з урахуванням нижнього порогу ціни. При опосередкованому збуті ціна продажу кінцевому споживачу збільшується на розмір націнки, яка залежить від особливостей товару (сезонність, мода, новизна), а також еластичності попиту за цінами. Витратний метод не враховує ринкових факторів (характер попиту, рівень платоспроможності попиту, політику конкурентів), а ціна, визначена за таким методом, практично завжди завищена і в конкурентній ситуації багата на негативні наслідки для продавця. Однак є й позитивні оцінки цієї моделі: якщо в рамках однієї галузі всі виробники використовують витратний метод ціноутворення, цінова конкуренція мінімальна, а ціни більш реальні й виключають наживу за рахунок покупців. Але подібна ситуація в будь-якому разі нереальна.