РОЗДІЛ 8. ЕЛЕКТРОННА РОЗВИТОК ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ ЯК СКЛАДОВОЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО БІЗНЕСУ

Інтернет-торгівля продовжує набирати обороти в усьому світі. У 2006 році через Інтернет роблять покупки кожен десятий житель планети (627 млн. осіб). При цьому найбільш затребуваним товаром виступають книги (купують 212 млн. чоловік), далі йдуть DVD та відеоігри (135 млн. осіб). Приблизно стільки ж вважають за краще оплачувати через Інтернет авіаквитки. Ще 128 млн. чоловік користуються он-лайн – сервісами для купівлі одягу та взуття [215].

В цілому ситуація на ринку Інтернет-торгівлі світу характеризувалася постійним стабільним зростанням і розвитком, проте ситуація кардинально змінилася в 2008 році. Зміни були спричинені світовою фінансовою кризою, що торкнулася всіх без винятку галузей економіки. Попит на товари, які не є товарами першої необхідності, впав. Ці зміни були спричинені зменшенням купівельної спроможності населення світу. Проте купівля через систему Інтернет за порівняно недовгий час свого існування глибоко вкоренилася в економіку практично кожної країни світу.

Інтернет полегшив життя мільйонам людей, надавши необмежені можливості спілкування, доступ до товарів із будь-якого куточка планети, створив велику кількість робочих місць тощо. Проте виникнення чогось нового завжди породжувало протиріччя в суспільстві, викликаючи появу нових проблем. Інтернет-торгівля в даному випадку не є виключенням.

Складові і структура електронної комерції

Складові електронної комерції. Складовими електронної комерції є три щільно пов'язаних між собою компоненти:

A. Бізнес-суб'єкти(учасники).

Б. Процеси.

B. Мережі.

Саме за допомогою мережі зв'язуються учасники і забезпечуються процеси. Мережа – стандартний елемент навколишнього середовища для бізнесових, домашніх та урядових застосувань. Серед мереж можна виділити Інтернет, Інтранет та Екстранет-мережу.

Інтернет – телекомунікаційні мережі, що об'єднують велику кількість комп'ютерів та інших електронних пристроїв, розміщених у різних країнах. Це дає змогу користувачам мати доступ до інформації, яка фізично зберігається в різних місцях, а також зв>язуватися та співпрацювати з людьми, далеко віддаленими географічними відстанями.

Інтранет – корпоративна або урядова мережа, в якій використовується інструментарій Інтернет, а саме Веб-браузери та протоколи Інтернет.

Екстранет-мережа – комп'ютерне оточення, що зв'язує багато мереж типу Інтранет.

Розвиток Інтернет став чинником зниження витрат використання електронної комерції завдяки низькій вартості обміну інформацією.

Структура електронної комерції. За сучасних умов згладжування операційних меж між підприємствами досить складно роз'єднати зовнішні та внутрішні процеси. У цьому контексті електронна комерція охоплює як взаємини між підприємствами, так і процеси життєдіяльності у середині них.

Спрощена модель Е-комерції подана на мал. 8.2.

Мал. 8.2. Спрощена модель Е-комерції

У цьому зв'язку продукція й структура електронної комерції охоплює три великі сфери: електронну комерцію на споживчому ринку; електронну комерцію між підприємствами; електронну комерцію усередині організації.

Головними типами Е-комерції є:

В2В (Business-to-Business). У бізнесі типу В2В бізнес-структури здійснюють он-лайнові транзакції з іншими бізнес-структурами. Це електронна комерція між компаніями, яка має справу з відносинами між та серед видів комерційної діяльності. Приблизно 80% електронної комерції належать до цього типу, і більшість експертів пророкує, що В2В електронна комерція продовжить поширюватися швидше, ніж В2С.

В2С (Business-to-Customer). У бізнесі типу В2С здійснюються он-лайнові транзакції між бізнесовими структурами та індивідуальними споживачами.