Штабелювання пакет-піддонів на складі виробника здійснюється в три яруси, що перевищує вишину штабелювання піддонів з ящиками на один ярус. Це сприяє більш ефективному використанню складської площі (рис. 3.4).
Рис. 3.4. Загальний вигляд штабелів консервної продукції при зберіганні на складах постачальника і споживача: ліворуч — існуючий варіант (672 банки), праворуч — рекомендований варіант (900 банок)
Пакет-піддон вивантажують із автомобіля і пересувають у торгову залу магазину крізь рампу чи вантажопідйомний стіл за допомогою пересувного механічного візка з низьким підйомом вил типу ТП-600. (Рис. 3.5)
Рис. 3.5. Підйом і пересування пакет-піддону із кузова в торговельну залу магазина за допомогою механічного візка з підйомними вилами типу ТП-600
Процес розвантаження машин здійснюється наступним чином. Підйомний візок пересувається з рампи магазину в кузов автомашини крізь зйомну площинку (сталевий лист). За допомогою візка пакет-піддон піднімають і пересувають на рампу, а потім в торговельну залу. Час вивантаження одного пакет-піддону складає близько 6 хвилин. У торговельній залі пакет-піддон розпаковують (зрізають сталеву стрічку, знімають дерев'яну рамку та картонну прокладку), внаслідок чого покупець має можливість доступу до консервів для самостійного відбору товарів.
Таким чином, продукція, укладена в пакет-піддон на консервному комбінаті, надходить в торговельну залу магазину без додаткових перевантажень. При цьому відбувається 19 операцій по перевантаженню, котрі всі механізовані.
Комплексна механізація навантажувально-розвантажувальних та транспортно-складських робіт всіх етапів товаропросування дозволила виключити ручну працю і, завдяки цьому, скоротити кількість бою склотари в 4,6 рази. Проведення експериментальних робіт за участю автора одержали схвалення всіх учасників товаропросування для широкого використання цього досвіду на практиці.
У світовій практиці застосування тари-обладнання та піддонів відоме давно в багатьох країнах світу. Широко використовуються контейнери, контейнери-піддони та різноманітні механізми для транспортування продовольчих товарів.
Значну цікавість для розробки логістичних схем викликає вивчення досвіду закордонних робіт.
У капіталістичних країнах (США, Англія, Франція, Японія та ін.) з початку 30-х років минулого століття відбувається інтенсивний розвиток контейнерних та пакетних перевезень продовольчих товарів по внутрішнім та міжнародним лініям.
Слід підкреслити, що найбільшу економію промислові та торговельні фірми з інших країн одержують не від використання нових засобів механізації, тобто не від часткових рішень, а від організації комплексної механізації всього процесу товаропросування. Завдяки цьому така економія заходів досягається тільки в тих транспортно-логістичних схемах, в яких продукція упаковується в транспортну тару її виробником та створюється транзитна одиниця — пакет на піддоні чи в контейнері.
Одна з компаній Англії на своїй фабриці в Ліверпулі при завантаженні вантажу на автотранспорт кондвиробів, спакетованих на піддонах яка являє собою транспортну одиницю вагою 200 кг, витрачає 6 людино"хвилин на 1 т навантажування вилочним навантажувачем, тоді як при ручному навантажуванні окремих ящиків витрачається 29 людино-хвилин.
В багатьох європейських країнах при доставці продовольчих товарів від постачальників та оптових підприємств в роздрібну мережу широко застосовуються автомобілі з вантажопідйомним бортом. Французькі фірми "Марсель" та "Пежо" рекомендують автомобілі з вантажопідйомними бортами в сполученні з контейнерами на роликах, які получили назву "кобітейнери". "Кобітейнери" уявляють собою плоский дерев'яний піддон на роликах, обладнаний зйомними решітчастими стінками. Бокові стінки кобітейнера захищають товар від механічних пошкоджень.
У Франції розповсюджені пакетуючі машини, які з великою точністю та швидкістю навантажують піддони. Щоб уникнути розвалення товару, штабель у верхній частині перев'язують по горизонталі спеціальними стрічками і весь вантаж обтягується збігаючою пластмасовою плівкою.
Чохли, що закріплюють вантаж, не дають переміщуватися, вдержують від падінь, захищають від ушкоджень під час вантажної обробки та переміщення.
Таким чином, розглянутий досвід підтверджує прагнення до формування продовольчих товарів у збільшені одиниці (контейнери, пакети на піддонах) і створення умов для комплексної механізації трудомістких операцій в процесі товаропросування.
3.3. Методи визначення раціональних варіантів торговельно-логістичних процесів
Від вибору раціональних, найбільш ефективних логістичних варіантів постачання споживачам готової продукції залежить безпосереднє забезпечення населення міст і промислових центрів цінними продуктами харчування і непродовольчими товарами з однієї сторони і скорочення народногосподарських витрат у всіх ланках транспортно-логістичного ланцюга — з іншої.
Під транспортним ланцюгом розуміють форму об'єднання взаємообумовлених техніко-технологічних процесів, які забезпечують постачання продукції від виробників до споживачів з найменшими матеріальними трудовими витратами і максимальної міри механізації.
Засобами поєднання окремих ланок в безперервний ланцюг є контейнери та піддони.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Методологічні основи розробки і вибору раціональних варіантів логістичних процесів у туристському комплексі“ на сторінці 2. Приємного читання.