Розділ 14. Нові технології упаковки, зберігання, транспортування і реалізації товарів в логістичних системах

Кн-2 — оптового чи роздрібного підприємства в картонних шухлядах в універсальних залізничних контейнерах;

Кн-3 — магазинів міста в картонних шухлядах в УКТ-1, минаючи оптову ланку.

У більшості перерахованих схем передбачене формування укрупнених вантажних одиниць (пакет, контейнер) безпосередньо підприємством-виготовлювачем для їхньої доставки як до оптових, так і до роздрібних підприємств із використанням транспортної тари як устаткування торговельної зали.

При розробці логістичних схем передбачалося, що кожен учасник процесу товароруху має у своєму розпорядженні власний фонд плоских піддонів і УКТ для рівного обміну в пунктах здачі і прийому товарів.

Всі операції по навантаженню і розвантаженню груп товарів на піддонах у початкових і проміжних ланках транспортного ланцюга виконуються електронавантажувачами, а в кінцевому ланцюзі гідравлічними чи механічними візками з піднімальними вилами ТГВ-500М і ТП-600. При цьому враховувались витрати на обладнання магазинів платформами, грузопідйомними столами чи зрівняльними майданчиками для прийому товарів на піддонах і в контейнерах.

Використання тієї чи іншої схеми залежить від певних умов товароруху, ступеня оснащеності підприємств промисловості, транспорту, оптової і роздрібної торгівлі підйомно-транспортним устаткуванням, наявності піддонів і УКТ та інших факторів, що повинні враховуватися при виборі способів транспортування. Економічна ефективність упровадження розроблених типових логістичних схем перевезення товарів показана в табл. 14.3.

Отримані результати розрахунків приведених витрат в окремих ланках і у всьому транспортному ланцюзі дозволяють зробити висновки, на підставі яких можна рекомендувати найбільш раціональні варіанти логістичних схем.

Використання піддонів тільки для збереження товарів на складах оптових підприємств дозволяє частково механізувати локальні процеси внутрішньоскладського переміщення вантажів, але не вирішує вцілому проблему комплексної механізації НРТС робіт.

Таблиця 14.3

Приведені витрати на перевезення цукру і кондитерських виробів від постачальників до споживачів грн./т. (нетто)

В усіх випадках піддонного збереження товарів їхня доставка в магазини повинна здійснюватися без розформування пакетів. При такій схемі на оптовому підприємстві цілком механізується процес завантаження транспортних засобів, ліквідується непродуктивна ручна перевантажувальна операція, що забезпечує в порівнянні з перевезенням навалом приведених витрат у розмірі 0,67 грн./т

Для організації доставки товарів на піддонах кузова автомобілів (власних і найманих), зайнятих на централізованому завезенні, необхідно обладнати пересувними візками, що з успіхом застосовуються вже майже 30 років.

Застосування піддонів для збереження і наскрізного транспортування фасованого цукру і кондитерських виробів за рахунок збільшення висоти штабелювання дозволяє підвищити вантажомісткість складів і вагонів у середньому на 20-25%.

Останнім часом підприємствами оптової і роздрібної торгівлі побудовані фабрики і цехи по розфасовці цукру-піску. У той же час цукрові заводи фасують незначні обсяги цукру-піску, що складає близько 10 % від загального обсягу фасовки підприємствами торгівлі.

Розрахунки народногосподарських витрат показують, що повсюдне будівництво фасувальних підприємств торгівлі є економічно необґрунтованою витратою капітальних вкладень.

Розфасовка цукру-піску на цукрових заводах у бурякосійних районах і його доставка роздрібним підприємствам автотранспортом у тарі-обладнанні УКТ-4 (на відстань до 200 км), минаючи оптову ланку, забезпечує, у порівнянні з фасовкою на підприємствах торгівлі, економію приведених витрат у розмірі 3,93 грн./т. Крім того, переключення короткопробіжних перевезень цукру-піску з залізничного на автомобільний транспорт в обсязі 1,8 млн. т. (зразкові ринкові фонди бурякосійних районів) дозволить щорічно вивільняти більше 30 тис. вагонів для перевезення інших народногосподарських вантажів.

Застосування піддонів для наскрізного транспортування цукру-піску від цукрових заводів до підприємств оптової і роздрібної торгівлі хоч і дає можливість скоротити загальну трудомісткість НРТС робіт у середньому на 30 %, разом з тим викликає збільшення приведених витрат на 13-15 %. Найбільш ефективною для не бурякосійних районів є схема безтарної доставки цукру-піску від її заводів до фасувальних підприємств торгівлі у вагонах-хоперах, а від них до магазинів в УКТ-4. При цьому досягається економія приведених витрат у розмірі 6,13 грн./т.

Фасовка цукру-піску в невеликих цехах роздрібних торгових підприємств, незалежно від районів їхнього розташування, приводить до збільшення приведених витрат у порівнянні з фасовкою на великих спеціалізованих підприємствах у розмірі 2,22 грн./т.

Застосування автомобілів-цукровозів (борошно возів) для безтарного перевезення цукру-піску від цукрових заводів до фасувальних підприємств торгівлі ефективніше доставки залізничним транспортом у мішках тільки на відстань до 150 км. У зазначених межах відстаней безтарне перевезення автотранспортом дозволяє одержати в середньому економію приведених витрат у розмірі 2,61 грн./т. при наявності залізничної гілки на фасувальному підприємстві і 3,23 грн./т — при її відсутності.

Під час перевезення на 150 км і більше витрати збільшуються пропорційно відстані (150 км — на 7,3 %, 200 км — 17,4 % і т.д.).