TextBook - побудувала особливу формалізовану мову, на підставі якої створюється формальна система;
- розкриває сферу дії логічних законів, що були теоретично сформульовані в традиційній логіці;
- надає міркуванням більшу строгість, точність, однозначність відповідно до правил, встановлених на підставі логічних законів.
У символічній логіці як системі знання, заснованій методом аналогії між логікою і алгеброю, внаслідок створення особливої символіки виокремлюють два етапи її розвитку, які отримали назву "класична логіка" і "некласична логіка".
Класична логіка - історичний етап розвитку символічної логіки, що вміщує логіку висловлювань і логіку предикатів (див. 4); фундамент, на якому будуються сучасні некласичні логіки, які є альтернативними класичній логіці. У такому значенні класична логіка вміщує історичні типи логік - традиційну (арістотелівську), символічну (логіку висловлювань і логіку предикатів).
Некласична логіка - сукупність сучасних логічних теорій, котрі альтернативні класичній логіці. Перші некласичні логіки розробили у 20-30-х роках XX ст. логіки і математики Я. Лукасевич(1878-1956 pp.), Б. Пост(1897-1954pp.), А. Гейтинг (1898-1980 pp.) та ін.
До некласичної логіки належать багатозначна, модальна, ймовірнісна тощо (див. 4).
З виникненням символічної логіки постало питання для наукових дискусій: "Частиною якої науки вона є? Частиною філософії чи частиною математики?" Однозначної відповіді на це немає. За предметом і методом дослідження символічна логіка - частина сучасної математики, але за принципами побудови як системи знання й основною термінологією, що відображає специфіку логічного знання, залишається частиною філософії (філософського пізнання світу). Сучасна некласична логіка як альтернатива класичній символічній логіці, що поширює предмет свого дослідження, вже трактується як філософська логіка.
Історичне виникнення різних типів логік (традиційної та символічної) зумовило, як уже зазначалося, неоднозначне трактування предмета дослідження науки логіки. Зокрема, з виникненням символічної логіки її предмет дослідження став визначатися в такий спосіб: "Наука про мову"; "Наука про виведення знання дедуктивним способом"; "Наука про доведення, про формалізацію змістовної теорії"; "Вчення про декотрі слова і вирази, що називаються логічними виразами".
Таке звуження предмета науки логіки суперечило тенденціям розвитку сучасних наук, для яких характерно, навпаки, поширення їх предмета дослідження, відповідно, сучасні науки скоріше розрізняються за методологією дослідження, аніж предметом.
Предмет дослідження сучасної логіки - міркування суб'єктів практичної та пізнавальної діяльності, тобто їх розумово-мовленнєва діяльність, а виведення знання дедуктивним способом постає як різновид міркувань.
Поширення предмета науки логіки характерно для сучасної некласичної логіки, що досліджує різні види та способи міркувань і на підставі логічного аналізу намагається побудувати адекватно знаково-символічну модель (теорію) цих міркувань.
1.4. Сучасний етап розвитку науки логіки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Н.В.Карамишева на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1.3. Історичний розвиток науки логіки. Виникнення різних типів логіки“ на сторінці 4. Приємного читання.