Розділ «15»

— Припустимо, товаришу полковник. Але що ви хочете цим сказати, до чого ведете? Мене у чомусь підозрюєте? У його вороги записали? Зрозумійте мене правильно…

— О котрій годині ви пішли від Журавля?

— Не пригадую. Я на годинник не дивився. Кажу ж, був нетверезий… Сп’янів.

— Не дуже. Експертиза показала, що більшу частину пляшки проковтнув загиблий.

— Однак я швидко п’янію.

— Ви були дуже збуджені. Медицині відомо, що при нервовому збудженні алкоголь не відразу діє. Отже, ви того вечора були при повному розумі.

Павленко пропустив повз вуха зауваження полковника.

— Коли Ніна Барвінок пішла, ви ще залишалися у Журавля?

— Навпаки. Я пішов перший. Антон хотів її залишити, і я боявся опинитися третім зайвим.

— Це ви добре пам’ятаєте?

— Так.

— Але ви щойно твердили, нібито були п’яні і нічого не пригадуєте. Як же вам пощастило таку деталь запам’ятати, як бажання Журавля? Чи, може, він його відкрито висловив?

Павленко мовчав. Жилочка на щоці, з якої уже зійшов рум’янець, дужче засіпалась.

— Отже, ви пішли, а Барвінок залишилася наодинці з п’яним господарем. О котрій годині це було? О шостій, о сьомій, о восьмій чи о дев’ятій вечора?

— Здається, о сьомій або восьмій.

— Не пізніше?

— Ні.

— У нас дещо інші дані, — зітхнув Коваль, роздосадуваний упертістю Павленка. Але саме те, що молодий науковець приховує правду, багато про що говорило йому. — Тоді поясніть, яким чином вас бачили біля квартири Журавля на початку дванадцятої? Що ви робили під його дверима? Щойно вийшли від нього? Чи, навпаки, повернулися і намагалися прокрастися в квартиру? Навіщо?

Павленко мовчав, опустивши голову. Помітно було, що він дуже зляканий і всіляко намагається це приховати.

Вячеслав Адамович, звичайно, здогадався, що міліція одержала такі відомості про нього від сусіда — офіцера, який повертався уночі з відрядження. Капітан був здивований, коли, підіймаючись сходами, бо ліфт не працював, помітив під дверима Журавля Павленка у білизні, поверх якої було накинуто халат. Почувши, що хтось йде, Вячеслав Адамович, як розповів офіцер, кинувся у напіввідчинені двері своєї квартири.