Розділ «5»

Жінка увійшла до кабінету Коваля навально. Так само поривчасто ще з порога привіталася і, упевненим кроком підступивши до столу, твердо поклала на нього повістку і паспорт.

Полковник, ще не піднявши голови, з чітких кроків визначив, що відвідувачка — особа упевнена в собі, якими, звичайно, бувають люди, переконані, що успіх у житті їм визначено наперед і фортуна ніколи не змінить свого доброзичливого ставлення.

Коваль не помилився. Перед ним стояла жінка років тридцяти п’яти, одягнена в елегантне зимове пальто з вузеньким норковим комірцем, з такою ж темною хутровою шапочкою, з-під якої вибивалися світлі, підфарбовані у фіолет, кучерики. На трохи вилицюватому, доглянутому обличчі відвідувачки з неправильними, проте приємними рисами було написане не хвилювання, яке звичайно прочитувалося в очах людей, несподівано викликаних повісткою до міліції, а переконаність, що її потривожили даремно і несправедливо. У зеленкуватих очах жінки ховалося обурення: мовляв, що трапилося, навіщо я вам потрібна?!

Дмитро Іванович поважав енергійних, самостійних жінок, коли їхня самовпевненість народжувалася з усвідомлення своєї корисності і необхідності суспільству, коли жінка стояла на ногах завдяки самій собі: своїй праці або благородній місії материнства.

«Щоправда, зайва самовпевненість іноді ускладнює взаємини з іншими людьми, — подумалось Ковалю. — Де вже більше самостійності, як у його Ружени, що хоч і любить, але тримається як кіплінгівська кішка, що ходила сама собою. Це його дратує і створює розлад у їхній сім’ї. Особливо коли Ружена раптом гайне в експедицію, не рахуючись з тим, що після тривалих службових відряджень товариство дружини таке потрібне і йому, і, як він сподівався, і їй. А Наталка? І вона, ще нічого не зробивши в житті, уже виробила в собі підсилену молодіжним максималізмом тверду переконаність у своєму праві на незалежність. Та що поробиш! У Наталки іще все попереду, а що стосується Ружени, то багато йому і не слід було чекати. Людина досвідчена, він, одружуючись, мав би розуміти, що жінка, яка звикла бути самостійною, не зможе стати додатком до чоловіка. У їхньому віці, коли кожен протягом життя виробив свої звички і погляди, годі чекати кардинальних змін… Гей, гей, він, здається, стає старим буркотуном!.. Хто знає, чи поважав би він так Ружену, якби вона була лише ніжною охоронницею домашнього вогнища?..»

— Сідайте, будь ласка, Христофорова, — м’яко запросив жінку полковник, глянувши у паспорт. — Полковник Коваль, Дмитро Іванович, — відрекомендувався він, далі уважно оглядаючи відвідувачку. — Я викликав вас повісткою тому, що не застав удома.

— Так, я частенько виїжджаю, — підтвердила жінка усе ще наїжившись.

— Отже, Килино Сергіївно, — почав Коваль, коли жінка опустилася у крісло. — Журавель Антон Іванович знайомий вам?

— Так. Це мій приятель. А чому це вас цікавить?

— Дозвольте, Килино Сергіївно, поки що не відповідати. Відповідати — ваше завдання. Розкажіть докладно про взаємини з Журавлем.

— Сподіваюсь, міліцію не цікавлять інтимні справи! — з викликом промовила жінка, звузивши очі. — До речі, мене звичайно називають Келя Сергіївна.

Ковалю здалося, що Христофорова зараз вигне спину, як роздратована дика кішка, і кине йому в обличчя: «фр… фр!..» Він внутрішньо посміхнувся, згадавши, як спочатку не міг зрозуміти із записника Журавля, хто такий «Кель» чи «Келя», і подумав, що померлий молодий чоловік запеклий футбольний болільник і що це записано по-російському і не зовсім точно назву команди з ФРН — «Kholn Fortuna».

— Ні, справи інтимні міліцію, звичайно, не цікавлять, якщо вони не зв’язані з правопорушенням. — Він іще хотів додати, що, мовляв, про її взаємини з Журавлем він і так здогадується і уточнень йому не треба. — То які ж у вас з ним були справи, Килино Сергіївно?

Те, що полковник не звернув уваги на її репліку і далі називає її за паспортом, не сподобалося жінці, але вона угамувалась: міліція — це все ж таки міліція!

— Чому були? Ми й зараз дружимо.

— Коли це «зараз»?

Килина Сергіївна втупилася поглядом у Коваля.

— Коли ви востаннє зустрічалися з ним? Учора, позавчора?..

— З місяць тому.