Розділ «ПУДЕЛЬ»

– Мабуть, приходив… – I згадка про редвидат iще далi вiдкинула вiд нього Татьяну. Вiн сухо сказав:

– Пора б починати! – i пiдвiвся. I в цей момент прозвучав перший дзвоник. Смеркло.

Авдиторiя була з трьох фiгур. Тодi рiшили пустити хлоп’ят, якi сидiли, чекаючи, на деревах. Сайгор, звичайно, одмовився говорити вступне слово: для кого? Потiм сказав студентовi, що даремно турбували його i всiх учасникiв. Студент прохав вибачення й дивувався некультурностi публiки з вiлл.

– Дружок! Дружок! – закричала з лiсу мадмуазель Арйон.

Сайгор iнстинктивно повернувся й побачив у напiвтемрявi два холодних розумних ока пуделя. I тодi ж його раптом знервувало.

Вiн iз злiстю кинув:

– П’шов! – i вдарив собаку ногою.

А на сценi стояв уже тип. Вiн узяв на себе ролю й конферансьє.

– Вiдомий балабаєчник Букетов-Розiн зiграє зараз iмiтацiю на знаменитого санкт-петербурзького Андрєєва: «Свєтiт мєсяц ясний».

Тип оголосив, як конферансьє, i взяв балабайку, як артист. Звичайно, ребята гучно вiтали його. Тодi вiн iще зiграв. Потiм виступали з декламацiєю революцiйних вiршiв «робочого» поета Бальмонта баришня з редвидату Тоня i ще якiсь баришнi з iншою декламацiєю.

Сайгор пiшов у будку, де стояв рояль, i лiг на сiно.

Через пiвгодини, коли розтанули на заходi останнi вiдблиски й вiлли поринули в темрявi, з лiсу побрели парочки i купували квитки «на користь». Через годину зал був повен й не було квиткiв, але вже нiкому було виступати. Студенти викидали хлоп’ят: дати мiсця дорослим, i тут узнали, що спектаклевi finis, i побiгли на сцену. Авдиторiя захвилювалась.

Мадмуазель Арйон пiдiйшла до учасникiв:

– Я ж казала – скандал буде!

Учасники дивувались, чому вона радiє, а вона радiла тому, що її не одурило передчуття.

Iще один скандал: контролер не впускав фiгуру. Фiгура кричала:

– Як смiєте! Непманiв понаводили, комунiсти на задвiрках!

Авдиторiя ще бiльше захвилювалась. Хтось закричав з авдиторiї:

– Спитайте в нього партiйного квитка. Студент-розпорядник пiдiйшов до ворiт.

– Товаришу, ваш партiйний квиток!