Яків Томило, наказний гетьман Визвольної армії.

Козацькі вожді України

Різке ослаблення Польщі та возз'єднання України з Московією призвело до того, що усталений упродовж кількох століть порядок у Східній Європі захитався. Об'єднані Росія й Україна утворили нову імперію, яка стала загрозою для всіх навколишніх країн. Використовуючи досвід та військову могутність українського козацтва, Москва тепер могла не зупинятися ні перед чим. І довела це, приєднавши до себе Білорусію та ввівши війська в Литву...

Так, чи приблизно так (бо й як же інакше, коли йти за логікою?) міркували в Польщі, Стамбулі, Бахчисараї, в інших столицях. Думки, як бачимо, невеселі. А спільна небезпека примушує об'єднуватися навіть найзапекліших ворогів, таких, якими були Польща і Крим. І в Україні склалася надзвичайно тривожна воєнна ситуація. Богдан Хмельницький перебував з військами в районі Кам'янця-Подільського, в тому трикутнику кордонів, в якому міг однаково успішно протистояти і туркам з молдованами, і полякам Усе було б гаразд, якби не кримські татари. В Криму до влади прийшов молодий хан Менглі-Гірей, небіж нещодавно померлого Іслам-Гірея. Правителі тоді утверджувалися своєю войовничістю, і саме з таких був новоявлений хан. До того ж, орда виступала як союзниця Польщі.

Ось на цьому, кримському, фронті й мав обертатися наказний гетьман Яків Томило, якого Хмельницький призначив на місце Івана Золотаренка. Оскільки відомо, що Золотаренко загинув 1656 (за деякими даними -1655) року, то можемо припустити, що й булаву наказного Яків Томило одержав саме цього року. Поки він перекидав свої частини з Чернігівщини в степову частину Лівобережжя, кримська орда дійшла аж до річки Самари, що впадає в Дніпро в районі сучасного Дніпропетровська. Яків Томило мав великий досвід бойових дій; як командир одного з полків, він пройшов із Золотаренком усю Білорусію, воював у Литві. Одначе тепер, ідучи до Самари, гетьман бачив, що війська обмаль, а часу на те, щоб сформувати нові загони, нема. Щоправда, зі Слобідської України сюди рухався загін російського боярина Бутурліна; оскільки цар побоювався, що орда може повернути на корінні землі Московщини. До того ж, українські козаки були тепер союзниками Росії. Одне слово, десь тут, поблизу Самари, двоє військ мали з'єднатися. Та сталося інше. Боярин зупинився далеченько від Самари, і козакам корпусу Томила довелося зустрічати кримчаків самим.

Хан привів із собою величезну орду. Його кіннота вмить оточила корпус Томила, основу якого становила піхота. Виникло жахливе побоїсько. Козаки мужньо протистояли цілій армії, намагаючись не пропустити її ні Лівобережжям на Київ, ні через Дніпро. Хоч якими нерівними були сили в ній битві, татарам так і не вдалося розгромити козаків до решти. Хроністи кажуть, що частина корпусу Томила все ж прорвала оточення і відійшла туди, де стояли війська Бутурліна. А полк полковника Худорбая відступив тим часом у дніпровські плавні, де татарській кінноті не було такої волі, як у степу, і до пізнього вечора відбивав усі напади ординців, не пускаючи їх у гонитву за Томилом. Втім, татари не дуже й квапились. Були певні, що козаки нікуди не дінуться і, щільно обклавши плавні своїми заставами, стали на ніч табором поблизу них. Цим і скористалися козаки: наробивши багато в'язок з очерету, вони в темряві, тихцем переправились на правий берег Дніпра й рушили в бік Чигирина.

Наступного дня війська хана теж переправилися на той бік і почали заглиблюватися в Уманщину, але сюди вже поспішав зі своїми загонами прославлений полководець Іван Богун.

А як же складалася доля самого Якова Томила? Як і багато хто з його козаків, він загинув у бою на Самарі. Загинув, щоб хоч на дві доби затримати просування татарської орди вглиб України і дати змогу Хмельницькому перекинути в Подніпров'я свіжі козацькі сили з Поділля. Тобто свій солдатський обов'язок він виконав до кінця...


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Козацькі вожді України» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Яків Томило, наказний гетьман Визвольної армії.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Відчуття вічності. Вступне слово.

  • Книга перша. Лицарі дикого поля.

  • Костянтин Острозький. Князь, великий гетьман литовський, гетьман українського козацтва.

  • Михайло Глинський. Князь, керівник антилитовського повстання.

  • Предслав Лянцкоронський. Гетьман українського козацтва.

  • Остафій Дашкевич. Гетьман, один з фундаторів українського козацтва.

  • Дмитро Вишневецький. Князь, засновник запорізької фортеці, гетьман запорізького козацтва.

  • Остафій Ружинський. Князь, гетьман українського козацтва.

  • Венжик Хмельницький. Гетьман українського козацтва

  • Михайло Вишневецький. Князь, гетьман українського козацтва

  • Іван Свирговський. Гетьман українського козацтва.

  • Богдан Ружинський. Князь, гетьман українського козацтва.

  • Павлюк. Кошовий отаман запорізького козацтва.

  • Нечай. Військовий осавул, кошовий отаман запорізького козацтва.

  • Іван Підкова. Гетьман українського козацтва, Великий князь (господар) Молдови

  • Яків Шах. Кошовий отаман, гетьман українського козацтва.

  • Ян Оришевський. Гетьман реєстрового козацтва

  • Самійло Зборовський. Гетьман українського козацтва.

  • Богдан Микошинський. Гетьман запорізького козацтва.

  • Михайло Ружинський. Князь, гетьман запорізького козацтва.

  • Гаврило Полуботок. Кошовий отаман запорізького козацтва.

  • Василь-Костянтин Острозький. Князь, полководець, громадський діяч.

  • ЗАХАР КУЛАГА, кошовий отаман запорізького козацтва.

  • Лук'ян Чорнинський. Гетьман запорізького козацтва.

  • Северин Наливайко. Гетьман українського козацтва, гетьман повстанської армії.

  • Григорій Лобода. Кошовий отаман, гетьман запорізького козацтва, гетьман повстанської армії.

  • МАТВІЙ САУЛА, полковник, наказний кошовий отаман, гетьман повстанської армії.

  • Стефан Кремпський, полковник запорізького козацтва, гетьман повстанського війська.

  • Каспар Підвисоцький. Полковник, кошовий отаман.

  • Кирик Ружинський, князь, гетьман запорізького козацтва, командир польсько-українських ополченців.

  • Христоф Нечковський. Гетьман реєстрового козацтва.

  • Гнат Василевич. Гетьман запорізького козацтва.

  • Семен Скалозуб. Гетьман реєстрового козацтва.

  • Самійло кішка, гетьман запорізького козацтва.

  • Гаврило Крутневич, гетьман українського козацтва.

  • Іван Куцкович, гетьман запорізького козацтва.

  • Іван Косий, гетьман запорізького козацтва.

  • Кернозинський, полковник війська запорізького.

  • Михайло Найманович, кошовий отаман запорізького козацтва.

  • Григорій Тискиневич, гетьман запорізького козацтва.

  • Петро Сагайдачний, кошовий отаман, гетьман запорізького козацтва, гетьман України.

  • Петро Одинець, кошовий отаман низових козаків, український дипломат.

  • Дмитро Барабаш, гетьман запорізького козацтва.

  • Петро Жицький, наказний гетьман козацького війська.

  • Яцко Бородавка, гетьман запорізького козацтва.

  • Оліфер Голуб, гетьман реєстрового козацтва.

  • Олексій Шафран, полковник, отаман запорізьких і донських козаків.

  • Марко Жмайло, гетьман запорізького козацтва.

  • Михайло Дорошенко, гетьман запорізького козацтва.

  • Андрій Діденко, гетьман реєстрового козацтва.

  • ТАРАС ТРЯСИЛО, гетьман запорізького козацтва, гетьман України.

  • Тиміш Орендаренко, гетьман реєстрового козацтва.

  • Андрій Гаврилович, гетьман нереєстрових козаків.

  • Григорій Чорний, гетьман запорізького козацтва.

  • Левко Іванович, гетьман реєстрового козацтва.

  • Семен Перев'язка, гетьман реєстрового козацтва.

  • Іван Сулима, гетьман запорізького козацтва.

  • Василь Томиленко, гетьман реєстрового козацтва.

  • Сава Кононович, гетьман реєстрового козацтва.

  • Павло Павлюк, гетьман українського козацтва, командувач повстанської армії.

  • Михайло Татаринов, полковник, командир експедиційного козацького корпусу.

  • Ілляш Караїмович, гетьман реєстрового козацтва.

  • Яків Остряниця, гетьман нереєстрового козацтва, командувач повстанської армії.

  • Дмитро Гуня, кошовий отаман, гетьман повстанського війська.

  • Карпо Скидан, полковник нереєстрових козаків, командир повстанських загонів.

  • Павло Носковський, полковник, головнокомандувач козацького війська в Австрійській імперії.

  • КАРПО ПІВТОРАКОЖУХА, полковий осавул, гетьман повстанської армії.

  • Максим Гулак, гетьман повстанської армії.

  • Іван Барабаш, наказний гетьман реєстрового козацтва.

  • Книга Друга. Клейноди козацької слави.

  • Іван Виговський, генеральний писар, гетьман України.

  • Максим Кривоніс, полковник черкаський, перший полковник визвольної армії.

  • Іван Богун, полковник вінницький, наказний гетьман визвольної армії.

  • Филон Джалалія, полковник прилуцький, полковник кропивнянський, дипломат, наказний гетьман визвольної армії.

  • Тиміш Хмельницький, полковник, командир корпусу визвольної армії.

  • Матвій Гладкий, полковник миргородський, полковник Визвольної армії, керівник антипольського повстання.

  • Мартин Небаба, полковник чернігівський, полковник Визвольної армії.

  • Станіслав Морозенко, полковник реєстрового козацтва, полковник корсунський, командир корпусу визвольної армії.

  • Іван Золотаренко, полковник ніжинський, наказний гетьман визвольної армії.

  • Филон Гаркуша, полковник Визвольної армії, командир окремого повстанського корпусу.

  • Кіндрат Бурляй, полковник гадяцький, наказний гетьман визвольної армії.

  • Максим Нестеренко, полковник корсунськй, полковник Визвольної армії.

  • Степан Пободайло, полковник, командир окремого корпусу Визвольної армії, наказний гетьман Лівобережної України.

  • Яків Томило, наказний гетьман Визвольної армії.
  • ЛАВРІН КАПУСТА, полковник гадяцький, суботівський городовий отаман.

  • Федір Лютай, кошовий отаман запорізького козацтва.

  • Данило Нечай, полковник брацлавський, полковник Визвольної армії.

  • Семен Височан, керівник козацько-селянського повстання на Галичині, полковник війська підгірського, полковник Визвольної армії, полковник Лисянський.

  • Худолій, гетьман повстанців, гетьман України.

  • Іван Ганжа, полковник Уманський, полковник Визвольної армії.

  • Йосип Глух, полковник уманський, командир корпусу Визвольної армії.

  • Іван Сірко, полковник Визвольної армії, полковник кальницький, кошовий отаман запорізького козацтва.

  • Іван Стягайло, кошовий отаман запорізького козацтва.

  • Іван Нечай, полковник Визвольної армії, полковник білоруський, відомий дипломат.

  • Юрій Хмельницький, гетьман України.

  • Григорій Лісницький, полковник Миргородський, наказний гетьман України.

  • Іван Ковалевський, дипломат, генеральний осавул визвольної армії.