Розділ «28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)»

У Лісостепу, де ґрунти родючі і зволоженість достатня, домінує рослинництво буряківничо-зернового напряму з м'ясним скотарством і свинарством. Розвинуті цукрова, молокопереробна і м'ясна промисловості. Це—Лісостепова агропромислова зона.

У Степу на родючих ґрунтах при недостатній зволоженості сформувалася зона зернових та олійних культур з овочівництвом, баштанництвом і виноградарством, м'ясо-молочним скотарством. Розвинуті олійно-жирова, борошномельна, плодоовочева, виноробна промисловості.

Навколо великих міст і промислових центрів виникли приміські зони господарств, які спеціалізуються на вирощуванні овочів і фруктів, виробництві молока і м'яса, яєць. Утворення приміських зон визначається не природними умовами, а потребами міст у тваринницькій і плодоовочевій продукції. їх спеціалізація не залежить від природних умов.

У Карпатах і Криму (гірські і передгірські території) природні умови своєрідні, і вони впливають на специфіку господарювання в цих регіонах.

У Криму вирощують виноград, тютюн, там розвинуте садівництво, тваринництво має молочно-м'ясний напрям. У гірських районах випасають овець.

У Передкарпатті вирощують зерно, льон, хміль, картоплю, розвинуто скотарство і свинарство. У горах Карпатах, на полонинах, випасають овець.

На Закарпатті домінуючими напрямами господарства є скотарство, виноградарство та вирощування тютюну.

Агропромислові зони, які сформувалися в Україні протягом останніх десятків років, не є до кінця ефективними і усталеними. Суб'єктивні чинники в їх формуванні та спеціалізації не подолані й донині.

У перспективі дія об'єктивних економічних законів і потреби регіональних, українського та міжнародного ринків суттєво змінять спеціалізацію і обсяги виробництва в кожній зоні. В першу чергу це стосується не стільки Карпати Криму, скільки найбільших агропромислових зон, які виникли в основних природних зонах країни — Поліссі, Лісостепу і Степу.