Розділ «13. ВНУТРІШНІ ВОДИ»

На Україні створено великі меліоративні зрошувальні системи: Каховську, Інгулецьку, Краснознам'янську, Північнорогачицьку, Північнокримську, Сірогозьку, Бортницьку та ін. Значними осушувальними системами є Трубізька, Всрхньоприп'ятська, Ірпінська, Латорицька та ін.

13.4. Озера й водосховища

На території України майже 20 тис. озер. А тих, що мають площу 0,1 км2 та більше, понад 7 тис.

У мальовничому куточку Українського Полісся знаходяться Шацькі озера, що на півночі Волині. За сонячної погоди голубіють озера Світязь, Пісочне, Пулемецьке, Люцимир, Піщанські та ін. Одним із найцікавіших в Україні є озеро Світязь. Довжина його берегової лінії понад 35 км, а площа водного дзеркала 24,2 км2. Середня глибина озера 7 м, максимальна — 58 м. Довжина озера більше 9 км, ширина 4—8 км. Прибережна смуга його мілководна. Озеро Світязь, як і інші, живиться не лише атмосферними, а й потужними артезіанськими водами. Верхні шари води влітку прогріваються до +20 °С та більше. На глибинах температура води в озері стала (+9 °С). Каналом Світязь сполучається з озерами Пулемецьким і Лукою.

Шацькі озера багаті на рибу, водоплавних птахів, тут є добрі умови для розведення хутрового звіра. Поєднання водної блакиті озер зі щедрою зеленню хвойних і мішаних лісів створює неповторні поліські краєвиди. Шацькі озера й навколишні ландшафти стали центром національного природного парку.

В басейні річки Турії знаходяться озера карстового походження — глибокі, з прозорою водою. Поблизу с. Скулин серед лісу сховалося озеро Нечимне, ніжна й задумлива краса якого надихала Лесю Українку. На березі озера — меморіальний будинок поетеси.

Багато на Україні заплавних озер — скажімо, озера Прип'яті. Такі озера, як Голянське, Люб'язь, Небель, з'єднані з Прип'яттю, і їхній режим залежить від режиму річки. Басейн Десни характеризується поєднанням соснових (борових) лісів, луків, боліт і озер. Останніх найбільше в заплаві Десни. Вони різного розміру і форми: видовжені, округлі, підковоподібні. Більшість із них утворилася внаслідок мандрування і зміщення русла в бік правого берега. Цікавими за природними умовами є озеро Вершина біля с. Євминки, розташоване серед деснянських заплавних луків і лісів, озеро Старуха в пониззі Десни завдовжки 2,5 км, завширшки 500 м і завглибшки від 2,5 до 10 м. Це ділянка старого русла Десни. Деснянські озера багаті на рибу, водоплавну птицю, є прекрасними місцями для відпочинку. В нижній течії річки Дунай утворилося загалом 26 великих озер. Серед них найбільше в Україні прісне озеро Ялпуг. Довжина його 25 км, ширина змінюється від 2 до 7 км, середня глибина 2,6 м, максимальна 6 м, площа водного дзеркала 149 км2. Своєрідним продовженням озера Ял пут на півдні є озеро Кугурлуй. Протоками вони з'єднуються з Дунаєм. За високих рівнів дунайська вода через ці протоки надходить у Кугурлуй та Ялпуг. За 5 км від м. Рені знаходиться озеро Кагул. Прибережна смуга його заростає рогозом. Води Ял пугу, Кугурлую, Кагулу та інших придунайських озер використовуються для водопостачання, зрошення, тут розвинене рибальство. На Причорноморській низовині побіля місць, де річки впадають у море, утворилися 22 лимани. Піщані коси відокремлюють лимани від Чорного моря. Такі лимани відносять до водойм озерного типу. Найбільшим прісноводним лиманом України є Дністровський, довжина якого 40 км, максимальна ширина 12 км, а площа 360 км2. Залізниця та асфальтовий шлях Одеса — Очаків, прокладені Бугазькою косою, підкреслюють відокремленість лиману від моря. Бугазька коса має довжину 11 км, ширину 500—800 м. Дністровський лиман з'єднується з Чорним морем Цареградським горлом, ширина якого 300 м, а глибини 8—10 м. На північ від Одеси простягається Куялышцький лиман, довжина якого змінюється від 25 до 30 км. Він мілководний, вода в ньому прогрівається до +30 °С. Лиман відомий своїми лікувальними грязями, на базі яких працюють курорти міжнародного значення. Лимани та озера півдня України — вмістилища вод для різних потреб, об'єкти рибного промислу, бази для розвитку курортного господарства. Береги сиваських озер пологі, вода їх за вмістом солей близька до ропи або являє собою ропу. Сиваш — мілководна водойма з глибинами 0,5—2,5 м. Площа її водної поверхні залежить від напрямку та швидкості вітру і змінюється від 1800 до 2500 км2. Красноперекопський бромний завод працює на ропі сиваських озер.

Серед просторів степового Криму біліють під сонцем солоні озера й солончаки, засухи й сиваші. Це мілкі озера, які влітку дуже прогріваються і часто пересихають. Вода в них дуже мінералізована, тут відбувається природне випадання солей. До них відносять Сиваш, відокремлений від Азовського моря косою Арабатською Стрілкою, і Перекопські озера. Через Генічеську протоку Сиваш сполучається з Азовським морем. Концентрація солей у сиваських озерах досягає 20—24 %; ропа містить солі натрію, калію, магнію, брому, тому вона служить сировиною для хімічної промисловості.

У південній частині Тарханкутського півострова знаходиться видовжене озеро Донузлав зі стрімкими високими берегами. Концентрація ропи в ньому не перевищує 10 %. Озеро Сасик, розташоване на схід від м. Євпаторії, також має круті береги, з морем Його сполучає спеціально проритий канал. В озері Сасик розчин солей навесні становить 8 %, а восени — 17%, Озеро Соки знаходиться поблизу однойменного міста. Через канал воно живиться морською водою. Береги його підносяться над озером до 5 м. Концентрація солей становить 15—19%. Дно озера вкрите шаром темно-сірого мулу. Зверху він чорний, в'язкий і липкий. Має лікувальні властивості.

Між лісистими хребтами Українських Карпат причаїлося завальне озеро Синевир. Таємничо прекрасне це карпатське диво з невеликим островом посередині, хоч би звідки ми його спостерігали: чи з вершини гори, що підноситься над озером, чи з-поміж густих струнких смерек, що оточили його зусібіч. Це озеро, що знаходиться на висоті 989 м над рівнем моря, найбільше в Українських Карпатах. Площа його водного дзеркала 7 га, глибини 16—24 м. Чиста прозора вода, цілюще гірське повітря, неповторні лісові краєвиди...

Між хребтами Чорногора та Гутин-Темнатик розташувалося найвище в Україні (1800 м) карове озеро Бребенескул. Його береги складені кам'яними уламками, подекуди вкриті субальпійською трав'янистою і чагарниковою рослинністю. Довжина озера 134 м, ширина 44 м, глибина до 2,8 м. Окрасою Українських Карпат є моренні озера. Таким є гірське озеро в басейні Апшинця — притоки Чорної Тиси, біля підніжжя Полонинського хребта. Зі схилу в озеро впадає невеликий гірський потік. З озера також витікає вода, яка живить озерце, що знаходиться нижче. Озера розділяє моренний вал заввишки 15 м. Льодовики, що сповзали схилами, виорали днища-кари, а в нижній частині залишили морену — так утворилися ці озера, поширені в найбільш високих хребтах Українських Карпат.

У1931—1934 pp. на Дніпрі збудовано першу гідроелектростанцію, на той час найбільшу в Європі, з водосховищем. Нині Дніпровський каскад складають водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське (табл. 8). Це дозволяє використовувати воду для зрошення, постачання міст, промислових підприємств, судноплавства, регулювати режим повеней, виробляти електроенергію тощо.

Таблиця 8. Деякі показники водосховищ Дніпровського каскаду

На Дністрі збудовано Дубоссарську, планується спорудити Унизьку, Могилів-Подільську, Ямпільську гідроелектростанції. В Українських Карпатах діє Теребле- Ріцька гідроелектростанція — тунельна деривація з річки Тереблі в річку Ріку.

За короткий весняний період руслами річок Криму проноситься майже весь об'єм витрат води за рік. Для водопостачання в Криму створено водосховища на ріках, зокрема Альминське, Качинське, Салгирське.

Створення водосховищ на Дніпрі та інших річках України змінило їх гідрологічний режим. У водосховищах зменшилася швидкість течії (до 0,3—0,02 м/с), знизилися водообмін і проточність, з'явилися застійні ділянки. На дні водосховищ накопичується мул. Мілководдя влітку добре прогрівається, в липні — серпні середні температури води досягають +19, +23 °С. Під час заповнення водосховищ було затоплено великі площі луків, сіножатей і пасовищ. Берегова лінія водосховищ переформовується: високі праві береги руйнуються під дією хвиль, низькі ліві підтоплені та заболочуються. У водосховища з прилеглих схилів, полів зливаються частки ґрунту з мінеральними добривами, побутові неочищені стоки. Це значно погіршує хімічний склад їхніх вод, вимагає впровадження заходів із дотримання їхньої якості.

13.5. Підземні води

Залягання й поширення підземних вод пов'язане з геологічною будовою території. За запасами підземних вод на території України вирізняються декілька великих артезіанських басейнів. Найбільшим із них є Дніпровсько-Донецький. У всій товщі мезо- і кайнозойських порід наявні прісні води, водоносні горизонти з ними залягають до глибин 400 м. Водоносні горизонти у породах від палеозойських до кайнозойських виявлені в межах Волино-Подільського артезіанського басейну. На півдні України знаходиться Причорноморський артезіанський басейн з основними водоносними горизонтами в неогенових породах.

Території, збудовані складчастими породами різного віку, є гідрогеологічними провінціями. Це провінція Українського щита, тут води залягають у тріщинах кристалічних і метаморфічних порід. У Донецькій провінції підземні води є в породах від девонського до антропогенового періоду. До провінцій складчастих Українських Карпат належать артезіанські басейни Передкарпаття, складчастих гір, Закарпатської западини. У гідрогеологічній провінції Кримських гір підземні води поширені в тріщинуватих юрських і крейдових породах. На значній території України перші від поверхні горизонти підземних вод малопридатні для використання. Ресурси підземних вод виснажуються, вони потребують раціонального використання та охорони.

13.6. Болота, їх типи і поширення