Діяльність будівельних товариств пов'язана з фінансуванням будівництва. У Німеччині функціонує 10 публічних і 13 приватних будівельних товариств з розгалуженою мережею (1860 філій). Акумулюючи надходження вкладників до загального фонду, вони надають їм за планом розподілу коштів кредити на будівництво житлових об'єктів і квартир. Вкладник повинен у визначений термін вносити певні суми до загального фонду і тільки після цього він може отримати право на позику.
Нині серед будівельних товариств відомими лідерами в Німеччині є фірма "Кнауф", яка спеціалізується на виробництві будівельних матеріалів для систем сухого будівництва, тобто для внутрішнього оздоблення приміщень, та компанія Praktiker Group – один із європейських лідерів з продажу будівельних матеріалів і товарів для дому.
Інвестиційні компанії (товариства) поділяються на банки операцій з цінними паперами (торгові компанії та філії іноземних фінансових установ); кредитні банки (регіональні банки та інші комерційні банки); інститути в кооперативному секторі та приватні спеціальні банки.
Перші інвестиційні товариства з'явились в Німеччині в кінці 20-х pp. XX ст. Проте внаслідок світової економічної кризи вони припинили своє існування. Після II світової війни інвестиційні товариства були заново створені гросбанками. Серед них варто відзначити "Загальне німецьке інвестиційне товариство" (засноване в 1949 р. у Мюнхені "Комерційним банком"), "Німецьке товариство капітало-вкладень" (засноване в 1956 р. у Дюссельдорфі "Німецьким банком"), "Німецьке товариство з інвестування збережень в цінні папери" (засноване у Франкфурті) тощо. Суть операцій даних товариств полягала у випуску і продажу своїх сертифікатів або акцій [205, с. 334].
Особливу групу інвестиційних кредитних установ складають приватні спеціальні банки, які були також створені державою після II світової війни для відновлення зруйнованої економіки. Серед цих установ слід відзначити, у першу чергу, заснований у 1948 р. "Банк відновлення", який спочатку видавав середньо- і довгострокові кредити для відновлення підприємств. З початку 60-х pp. XX ст. банк видавав також кредити функціонуючим підприємствам відповідних галузей промисловості і експортував капітал в країни, що розвиваються. У 1949 р. були засновані "Промисловий кредитний банк", який спеціалізувався на інвестуванні коштів у промисловість, і "Сільськогосподарський рентний банк", основною метою діяльності якого було кредитування сільського господарства. Нині середньо- строкове кредитування експорту здійснює "Експортний банк", заснований у 1952 р. [205, с. 333-334].
Серед інвестиційних компаній, основним напрямком яких є інвестування коштів у промисловість і транспорт, найбільшим є "Торговий берлінський і франкфуртський банк", який був створений внаслідок злиття двох впливових банків – "Берлінського торгового товариства" і "Франкфуртського банку". Банк спеціалізується в таких галузях діяльності як інвестиційні консультації, трастова справа, брокерські послуги тощо [205, с. 333].
Загалом специфіка операцій інвестиційних товариств полягає в тому, що вони реалізують свої сертифікати (або акції) і на залучений капітал купують акції промислових та інших підприємств. У Німеччині нараховується 100 інвестиційних компаній, переважна більшість яких є філіями іноземних фінансових установ європейського економічного простору.
Страхові компанії. Страховий ринок Німеччини характеризується динамічним розвитком, оскільки щорічний приріст страхових платежів складає у Німеччині 10%.
Ведення страхової справи у Німеччині підтверджена жорсткою законодавчою регламентацією. Так, у даний час діє Закон "Про державний страховий нагляд" (затверджений у 1983 р. з наступними змінами, внесеними у грудні 1985 р. та у жовтні 1990 р.), що містить основні правові норми, які регулюють страхові відносини.
Загалом федеративний устрій Німеччини є важливим чинником у розвитку надання страхових послуг безпосереднім споживачам. Регіональні страховики підтримують свою фізичну присутність у всіх федеральних землях Німеччини. Більшість великих страхових компаній вирішують питання активізації з укладання нових і поновлення раніше укладених договорів страхування через страхових агентів, які, або працюють на основі контракту з страховою компанією, або діють, як, так звані, "зв'язані" страхові агенти. Великим постачальником клієнтури є незалежні страхові брокери, які обслуговують різні страхові компанії. Широко налагоджений прямий продаж страхових полісів здійснюється безпосередньо з офісів страхових компаній [242].
Як і в інших країнах, у Німеччині існують компанії зі страхування життя, майна, а також компанії перестрахування, причому, слід зауважити, що обороти компаній зі страхування майна значно перевищують обороти інших страхових установ.
Серед найбільших страхових компаній Німеччини можна відзначити четверту за величиною в світі фінансову групу, сформовану шляхом злиття об'єднання Dresdner Bank та найбільшої німецької страхової компаній Allianz. Дана страхова компанія до об'єднання володіла акціями трьох із чотирьох провідних німецьких банків. Також найбільшими страховими компаніями у Німеччині є акціонерні товариства "Страховий Альянс" і "Мюнхенське товариство перестрахування".
Пенсійні фонди. Перший пенсійний фонд у Німеччині було засновано у 1966 р., однак популярності ці фонди набули лише у 90-х pp. XX ст., коли внаслідок приєднання східної частини Німеччини соціальна захищеність у країні ослабла і населення відчуло гостру потребу подбати про своє майбутнє завчасно.
Модель німецької пенсійної системи характеризується як "система трьох рівнів", але у цілому в Німеччині існують чотири "обов'язкові системи" такого типу:
• встановлене законом пенсійне страхування, що є обов'язковою системою для робітників та службовців, а також для деяких особливих категорій саме зайнятого населення;
• пенсійне забезпечення чиновників, що є обов'язковою системою для держапарату;
• допомога по старості для фермерів, що представляє собою обов'язкову систему для всіх фермерів, а також для членів їх родин;
• пенсійне забезпечення за професійними групами, що являє собою обов'язкову систему для "осіб вільних професій" (лікарі, аптекарі, ветеринари, архітектори, адвокати, нотаріуси й ін.).
Загалом пенсійну систему Німеччини вважають однією з найефективніших у Європі, вона дуже впливає на розвиток і формування пенсійних систем у багатьох інших країнах.
На території Німеччини функціонує значна кількість філій іноземних кредитних установ – держав-членів ЄС та інших держав. Для здійснення діяльності в Німеччині для відділень іноземних банків з держав-членів ЄС ліцензії не вимагаються, вони підлягають контролю з боку держави, що зареєструвала банк. Діяльність відділень іноземних банків з інших держав підлягає контролю з боку Федерального управління фінансового нагляду Німеччини (як і діяльність національних кредитних установ).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фінансова архітектура Німеччини“ на сторінці 5. Приємного читання.
