Нині ощадкаси є найбільшою групою фінансово-кредитних установ Німеччини. Близько 60% всіх німців мають той чи інший рахунок в ощадкасі.
Таким чином, у порівнянні з іншими видами банківських установ, ощадні каси в Німеччині є найбільш наближеними до населення, дрібних і середніх підприємців.
Банки земель є юридичними публічно-правовими особами, гарантія яких забезпечується або Регіональною асоціацією ощадних кас, або тими землями, на території яких вони функціонують. Вони виконують потрійну функцію:
• є центральними банками для ощадних кас земель і в цій якості забезпечують клірингові розрахунки між ними;
• є регіональними банками і здійснюють фінансові операції з іншими органами влади і регіональними установами;
• є універсальними комерційними банками і видають на підставі власних засобів і облігацій, що випускаються, кредити під нерухомість і промислові кредити, а також здійснюють у великому обсязі фінансові операції в інших країнах.
Отже, банки земель є універсальними комерційними банками, але одночасно і розрахунковими центрами, що здійснюють міжрегіональні розрахунки між ощадкасами та іншими кредитними установами, надають міжбанківські кредити тощо.
Загалом ощадні каси і банки земель можуть виконувати свої функції тільки за умови збереження усіх специфічних ознак німецького інституту ощадкас: регіонального принципу, публічно- правової форми, філійної мережі, відповідальності засновника і принципу кооперації через державні банки земель [139, с. 23].
Інститути кооперативного сектора. На початок 2011 р. в Німеччині налічувалося 1165 установ даного сектора, що мають мережу у кількості 12117 філій.
Кредитна кооперація в Німеччині зародилася наприкінці XIX ст. Масовий розвиток сільськогосподарських і кредитних кооперативів в Німеччині пов'язаний з іменами і діяльністю Ф. В. Рейффайзена, X. Шульце-Деліча та В. Гааза. Рейффайзен Ф. В. був засновником перших сільськогосподарських кредитних кас, які одночасно здійснювали на користь своїх членів торгівельну діяльність (кредитні кооперативи з товарними функціями); Шульце-Деліча X. – ініціатором створення кредитних кооперативів для обслуговування дрібних підприємців і ремісників, зайнятих в несільськогосподарській сфері, а В. Гааз – організатором постачальницько-збутових і переробних кооперативів з кредитними функціями [46, с. 228].
Підставою для створення кооперативного кредитного сектора в Німеччині була ідея про фінансову допомогу шляхом самодопомоги. Сьогодні кооперативні кредитні товариства пропонують універсальний асортимент послуг, незважаючи на те, що їх діяльність зосереджується на одержанні безстрокових і ощадних вкладів та на видачі коротко-, середньо- і довготермінових кредитів своїм членам, причому обсяг довготермінових кредитів постійно збільшується [132].
Лідером інститутів кооперативного сектора є DZ BANK AG ("Дойче Геноссеншафтсбанк АГ") – Центральний банк кредитних кооперативів Німеччини, що займає провідні позиції в роздрібних банківських операціях. Він утворився в результаті злиття двох банків – DG Bank Deutsche Genossenschaftsbank і GZ Bank. Банк має філії та дочірні компанії як в Німеччині, так і за кордоном. Центральний банк кредитних кооперативів Німеччини забезпечує кредитні кооперативи такими банківськими послугами як грошові перекази, експортне фінансування, доступ на міжнародний фінансовий ринок тощо. Дочірня компанія банку (Юніон Інвестмент) надає банківські послуги інституційним інвесторам, а також середньому і крупному внутрішньому та зарубіжному бізнесу [46, с. 229-230].
Установами кооперативного сектора є і кооперативні банки – банківські установи, через які здійснюються розрахункові операції між окремими кооперативними кредитними товариствами.
У Німеччині існує досить розгалужена мережа кооперативних банків, яку очолює центральний "Німецький кооперативний банк", заснований у 1949 р. Представляючи інтереси всіх кооперативних установ, Німецький кооперативний банк у своїй діяльності спирається на регіональні кооперативні центральні банки, а ті, у свою чергу, на декілька тисяч дрібних кооперативів [205, с. 335].
Особливе місце серед кооперативних банків займає "Банк для німецьких профспілок", заснований у 1956 р. після злиття 6-й профспілкових банків. Цей банк досить активний у фінансуванні житлового будівництва й соціальному забезпеченні, тобто в тих сферах, які безпосередньо торкаються інтересів робітників. В усьому іншому банк проводить звичайні кредитні операції [205, с. 336].
Значна мережа інших кооперативних кредитних установ знаходиться в містах здебільшого під назвою "Фольксбанк", а в сільській місцевості – під назвою "Райфайзенбанк". За юридичним статусом фольксбанки та райфайзенбанки є кредитними кооперативами, на які поширюється дія федерального банківського законодавства.
Співвласником кооперативних кредитних установ може стати кожен, хто придбає хоча б один його пай. Тим самим він отримує і право голосу для визначення цілей діяльності та управління. У кожного співвласника є лише один голос незалежно від кількості паїв. Цим гарантується рівномірний розподіл впливу співвласників на діяльність банку. Сьогодні кооперативні кредитні установи пропонують своїм клієнтам універсальний асортимент послуг, не дивлячись на те, що їх діяльність зосереджена переважно на ощадних вкладах, вкладах до запитання і на видачі короткострокових і середньострокових кредитів своїм членам [46, с. 230].
Інститути кооперативного сектора носять здебільшого регіональний і навіть локальний характер, оскільки об'єднують, як правило, підприємців з одного населеного пункту. Отже, так само як і інститути ощадних кас, вони не прагнуть до отримання максимального прибутку, а намагаються надати своїм клієнтам банківські послуги на пільгових умовах.
Іпотечні банки Німеччини становлять групу з 3-х публічно- правових та 15-и приватних банків, які спеціалізуються на кредитуванні земельних ділянок і модернізації об'єктів нерухомості. Ці банки надають довготермінові кредити також на фінансування житлового будівництва й модернізацію житлових будинків, для промислових і сільськогосподарських капіталовкладень, що гарантуються шляхом видачі заставних прав на земельні ділянки. Іншим видом діяльності цих установ є надання комунальних кредитів, які надаються федераціям, муніципалітетам і землям, корпораціям і установам громадського права [132].
Найбільшими іпотечними банками Німеччини є "Німецький центральний земельний банк", "Франкфуртський іпотечний банк", "Рейнський іпотечний банк" та ін. Іпотечне кредитування в Німеччині засноване на широкій мережі кадастрових установ, які займаються описом і реєстрацією всіх земельних ділянок за кількома критеріями. Кадастр нерухомості фіксує розміри і кордони земельних ділянок, а поземельна книга інформує про те, хто є власником земельної ділянки і будівель, які розташовані на ній, які права забезпечення лежать на цьому майні. Ці два документи доповнюють один одного і ведуться різними державними службами. Іпотечні банки надають довгострокові позики під заставу нерухомості за рахунок коштів від емісії і реалізації іменних заставних листів (великі купюри) і на пред'явника (дрібнокупюрні). Контрольні пакети акцій багатьох приватних іпотечних банків Німеччини належать гросбанкам, які заміщають також керівні посади в державних іпотечних банках [205, с. 332].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн» автора Герасимчук З.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фінансова архітектура Німеччини“ на сторінці 4. Приємного читання.
